Даху́к (араб. دهوكDahūk; курд. Dihok, دهۆك[1][2], сир. ܢܘܗܕܪܐNohadra[3][4]) — місто в Іраці, адміністративний центр мухафази Дахук. Назва Дахук курдською мовою означає «мале село». Населений в основному курдами та ассирійцями. Дахук четверте за величиною місто в Іракському Курдистані після Ербіля, Сулейманії та Кіркука. У місті знаходиться Дахукський університет, відкритий в 1992 році.

Дахук
араб. دهوكангл. Duhok City
Прапор
прапор
Дахук
Дахук
Основні дані
36°45′35″ пн. ш. 43°53′40″ сх. д. / 36.75972° пн. ш. 43.89444° сх. д. / 36.75972; 43.89444Координати: 36°45′35″ пн. ш. 43°53′40″ сх. д. / 36.75972° пн. ш. 43.89444° сх. д. / 36.75972; 43.89444
Країна Ірак Ірак
Адмінодиниця Дахук
Іракський Курдистан
Столиця для Дахук (governorate of Iraq)
Засновано 1236
Населення 284 000 (на 2012 р.)
Висота НРМ 585  м
Часовий пояс UTC+3, UTC+4, Asia/Baghdad (Ірак)
GeoNames 96994
OSM 2969732 ·R (Дахук, Іракський Курдистан)
Поштові індекси 42001
Міська влада
Вебсайт duhokgov.org
Мапа
Мапа
Дахук. Карта розташування: Ірак
Дахук
Дахук
Дахук (Ірак)


CMNS: Дахук у Вікісховищі

Географія ред.

Розміщений на висоті 585 м над рівнем моря, за 470 км від Багдада.

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 31.1 °C (88 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 4.4 °С (39.9 °F).[5]

Клімат Дахука
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C 4,4 6,2 10,2 15,2 21,3 27 31,1 30,4 26,3 19,2 12,1 6,5 17,5
Норма опадів, мм 92.2 99.3 105 96.4 44.3 4.9 0.1 0.1 2.1 36 68.9 95.8 645.1
Днів з опадами 13,1 11,5 12,2 12 7,6 2,5 3,3 3,6 3,1 6,1 8 10,2 93,2
Вологість повітря, % 72.4 69.4 64.5 60.2 46 30.5 25.8 26.7 30.6 46.8 62.9 72.9 50.7
Джерело: Weatherbase

Історія ред.

Місто було засноване в 1236 році, коли Хасан Бега Саїфадін приєднав князівство Бадинан. В 1842 році князівство було завойоване османами і місто відійшло до міста Мосул[6]. В 1898 році там були, згідно з доповіддю, одинадцять невеликих приватних шкіл, дві християнських і дві єврейських школи. В 1920 році в Іраці було лише п'ятеро початкових шкіл, які були доступні для дівчаток, і одна з них була в Дахуці.

З 22-24 вересня 2005 року вперше відбувся культурний фестиваль в Дахуці, були запрошені курдські письменники з усіх країн.

Дахук спочатку називався Nuhadra або Naarda[7]. Ще 200 років тому він був селом поблизу озера Дахук. Дахук залишався селом до закінчення Першої світової війни. З тих пір місто розширилося. Воно значно розширилося після 1992 року. На сьогоднішній день налічує близько півмільйона мешканців.

Туризм ред.

Дахук непогано розвинений в галузі туризму. Є багато місць, які можна відвідати. Серед яких Sulaf, Ashawa і гребля Дохук.

Економіка ред.

Місто Дахук з погляду ВВП не найбагатше місто в Іраці та Іракському Курдистані. Однак у Дахуці будуються багато кварталів з віллами, багато дорогих автомобілів, немає проблем з продовольством, паливом та іншими предметами першої необхідності, так як вони приходять з Туреччини та Сирії в Дахук першими.

Примітки ред.

  1. K24 rêjeya dengdanê li navçeyên cuda yên Herêma Kurdistan belav kir. Kurdistan24 (курд.). Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  2. كوردستانی سەرسوڕهێنەر- وێبسایتی فەرمی دەستەی گشتی گەشت و گوزار. bot.gov.krd. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  3. Kadr, Salahden Ghareb (2010). Klimatische Optimierung von verdichteten Wohnhäusern in Irakisch-Kurdistan (нім.). Univerlagtuberlin. ISBN 978-3-7983-2238-7.
  4. Scheler, Claudia Rammelt (Hg ) in Verbindung mit Jan Gehm und Rebekka (26 квітня 2019). Pluralität und Koexistenz, Gewalt, Flucht und Vertreibung: Christliche, jesidische und muslimische Lebenswelten in den gegenwärtigen Umbrüchen im Nahen Osten (нім.). LIT Verlag Münster. ISBN 978-3-643-14293-1.
  5. Клімат Дахука. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  6. kurdish-region-river-dialect-group-and-amirate http://www.iranicaonline.org/articles/bahdinan-kurdish-region-river-dialect-group-and-amirate.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Revue des études arméniennes, Volume 21. — Société des études arméniennes, Fundação Calouste Gulbenkian, Association de la revue des études arméniennes. — С. 303, 309. Архівовано з джерела 20 липня 2014