Даф (перс. دف‎‎, азерб. dəf, вірм. դափ, араб. دف‎) — старовинний народний ударний музичний інструмент, різновид бубна. Поширений насамперед в Ірані, Сирії, Азербайджані, Вірменії, Афганістані, Туреччині, Таджикистані, Узбекистані, в країнах Близького та Середнього Сходу, а також в країнах Центральної Азії. Один із небагатьох музичних інстурментів, який зумів зберегти первісну форму і дійти до наших днів, не змінивши її.

Даф
Інші назви Дуф, Дап, Деф, Теп, Дяф, Хавал
Класифікація Ударні музичні інструменти, Мембранофони
Класифікація Горнбостеля-Закса 211.311
Подібні інструменти Бубон, Дойра, Канжіра
CMNS: Даф у Вікісховищі

Точна дата появи дафа нез'ясована. Найраніші свідчення датуються періодом правління династії Сасанідів. Також вважається, що даф виник ще до поширення ісламу. Даф мав величезний вплив в тогочасній Персії. Був одним із найголовніших духовних інструментів: гра на дафі виконувалася під час церемоніальних урочистостей, а також під час святкових дійств.

Внаслідок поширення ісламської культури пізніше даф з'явився також в Греції, Римі і Середньовічній Європі.

Інструмент має вигляд круглого дерев'яного обода, обтягненого зазвичай сап'яном[1]. У сучасному дафі мембрана може бути проте із пластику, що запобігатиме зволоженню інструмента. До обода дафа іноді чіпляють 60-70 мідних або залізних кілець, які при використанні музичного інструменту створюють короткі дзвінкі звуки при ударах.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. World music and persussions [Архівовано 10 лютого 2021 у Wayback Machine.] by Scott Robinson Retrieved 2004

Посилання ред.