Давиденков Микола Миколайович

Давиденков Микола Миколайович
Народився 26 березня 1879(1879-03-26)
Рига
Помер 29 вересня 1962(1962-09-29) (83 роки)
Ленінград
Поховання Большеохтінський цвинтарd
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність фізик
Alma mater Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Галузь фізика
Заклад Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Науковий ступінь академік АН УРСР
Членство НАН України
Нагороди Сталінська премія Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Давиденков Микола Миколайович (14(26).03.1879, Рига — 29.09.1962, Ленінград) — радянський вчений у галузі механіки матеріалів, академік АН УРСР (з 1939). Закінчив (1902) Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення, працював (до 1912) на залізниці.

У 1909—1926 викладав у вишах Петербурга (Петрограда), Новочеркаська, Москви, Києва (1921—1922 — професор Київського політехнічного інституту). З 1925 керував лабораторією Фізико-технічного інституту АН СРСР.

Досліджував втомлюваність металів, розробив методи вимірювання залишкових напружень, створив механічну теорію холодноламкості металів, вивчав проблему пластичного деформування й міцності в складному напруженому стані, властивості матеріалів при ударних навантаженнях тощо. Запропонованим так званим струнним методом виявлення деформацій було вперше виміряно величину гірничого тиску.

Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Трудового Червоного Прапора, медалями, Державна премія СРСР, 1943.

Серед робіт:

  • «Динамічні випробування металів», 1929, 1936,
  • «Керівництво до практичних занять в механічній лабораторії», 1929,
  • «Механічні властивості та випробування металів», 1933,
  • «Струнна методика вимірювання деформацій», 1933,
  • «Проблема удару в металознавстві», 1938,
  • «Деякі проблеми механіки матеріалів», 1943,
  • «Втома металів», 1949.

Посилання ред.