Гірнича промисловість Австрії

Гірнича промисловість Австрії на початку XXI ст. продовжувала скорочуватися. Причини — виснаження родовищ, конкуренція, недостатня економічна ефективність тощо. В А. добувають буре вугілля, нафту, залізні, свинцево-цинкові, стибієві та мідні руди, магнезит та іншу мінеральну сировину (див. табл.). В структурі галузі основне місце належить паливній, гірничо-рудній та гірничо-хімічній промисловості. Обсяг виробництва гірничовидобувної промисловості Австрії в 1997 р. оцінюється в 6 млрд австрійських шилінгів. В країні діяло близько 100 гірничодобувних підприємств (44 % — шахт, 56 % — кар'єрів) з числом зайнятих близько 4,5 тис. осіб. Але користуючись з власних сировинних ресурсів Австрія задовольняє лише незначну частину своїх потреб. Імпортується понад 90 % вугілля, близько 80 % нафти, 60 % природного газу, основна частина руд. Експортуються графіт, тальк, магнезит, кухонна сіль і деякі промислові мінеральні напівфабрикати.

Видобуток мінеральної сировини в Австрії (в тоннах) ред.

Мінеральна сировина

1999

2000

2001

Буре вугілля

1 137 388

1 254 605

1 193 970

Залізні руди і залізисті слюди

1 751 946

1 859 449

1 843 275

Вольфрамові руди

410 136

416 456

465 868

Гіпс

898 830

825 077

790 478

Ангідрит

100 374

120 967

138 745

Графіт

2 635

669

116

Тальк і тальковий сланець

129 576

133 060

137 776

Каолін

152 457

118 508

89 632

Нафтовий сланець

496

440

408

Магнезит

748 635

725 832

680 534

Доломіт

7 968 072

7 152 245

6 171 999

Глина

1 994 598

1 416 201

1 734 964

Кварцовий пісок і кварцовий гравій

6 851 292

6 984 557

5 045 387

Кварц і кварцит

409 919

372 062

401 538

Вапняк і мармур

26 408 576

23 823 529

23 799 657

Мергелі

1 422 684

1 558 742

1 568 508

Гнейси

-

-

2 152

Сірка (при нафтоочистці)

9 468

9 646

10 912

Сіль тверда

1 481

1 280

1 384

Соляні розсоли, м³

2 691 968

3 129 653

2 986 153

Сира нафта

962 393

970 513

957 472

Природний газ, м³

1 740 652

1 804 736

1 954 423

Діабаз

5 200 771

4 933 202

4 689 785

Паливні корисні копалини. Нафта, вітчизняна й імпортна, є найважливішим джерелом енергії Австрії. Пік видобутку нафти припадає на 1955 рік(3,5 млн т), після чого відбувалося постійне зниження обсягу видобутку. У 1990-ті роки щорічно добувалося близько 1,1 млн т нафти.

У 2003 році австрійська компанія OMV зробила найбільше за останні 25 років нафтогазове відкриття на території Австрії. Розвідувальна свердловина Ердпресс-1 (Erdpress 1) в районі містечка Вайнфіртель (Weinviertel), Нижня Австрія, розкрила поклади із видобувними запасами близько 500 тис. т нафти і 200 млн м³ газу, що становить майже 1/3 річного видобутку вуглеводнів у країні (14 млн барелів у.о.). Початок видобутку очікується в кінці 2003 року. Початковий рівень видобутку визначений в 40-50 т/добу. Видобуток розраховано на 15-20 років. Компанія розраховує збільшити видобуток нафти і газу в 2008 році до 160 тис. барелів/добу, але це буде досягнуто головним чином завдяки зарубіжному видобутку; в Австрії видобуток залишиться на досягнутому рівні.

Вугілля. Австрія щорічно ввозить близько 3 млн т кам'яного вугілля. Імпортується також природний газ. Обсяг видобутку власного лігніту поступово скорочується (в 1991 його було видобуто лише 1,7 млн т).

Інші корисні копалини. У 1995 було видобуто близько 2,1 млн т залізняку (основне родовище Ерцберґ), близько 800 тис. т магнезитової руди, близько 250 тис. т свинцево-цинкових руд. Добуваються невеликі кількості глини, каолін, кухонна сіль, мідні, стибієві й свинцево-цинкові руди, гіпс тощо.

Наукові заклади. Підготовка кадрів, друк ред.

Див. Гірнича наука, освіта та преса Австрії

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.