Вікіпедія

Гіркокаштан голий

вид рослин

Гіркокашта́н го́лий (Aesculus glabra) — отруйна багаторічна рослина родини сапіндових. Декоративна та технічна культура.

Гіркокаштан голий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід: Гіркокаштан (Aesculus)
Вид:
Гіркокаштан голий (A. glabra)
Біноміальна назва
Aesculus glabra
Willd., 1809

Опис ред.

Дерево середнього розміру, заввишки 10-30 м. Крона розлога, нещільна. Стовбур прямий, у дорослих дерев його діаметр може сягати 40-80 см. Кора молодих дерев сірувато-коричнева, гола, згодом стає сірою або майже білою та вкривається сіткою дрібних тріщин. Характерною особливістю цього виду є неприємний запах, який з'являється при зламі тонких гілочок. Листки 8-16 см завдовжки, пальчасті, зазвичай складені з 5 листочків (рідше — з 7). Кожен листочок довгасто-яйцеподібної або еліптично-яйцеподібної форми, загострений, з нерівномірно вирізаним краєм. Черешки завдовжки 5-15 см. Колір листя варіює від темно-зеленого до зеленого, часто з блакитним відтінком.

Суцвіття — волоть 10-15 см завдовжки, гола або густоволохата. Квітки блідо-жовті або жовто-зелені, 2-3 см завдовжки. Чашечка дзвоникувата, опушена, 3-8 мм завдовжки. Чашолистиків п'ять, вони заокруглені. Оцвітина складається з 4 майже однакових пелюсток завдовжки 10-19 мм. Тичинок 7, вони зігнуті, в нижній частині волохаті, завдовжки 15-23 мм. Тичинки, довші за пелюстки, є типовою ознакою цього виду, що дозволяє безпомилково відрізнити його від гіркокаштана жовтого. Пиляки помаранчеві. Плід — еліптична або обернено-яйцеподібна коробочка завширшки 2-5 см. Оболонка плоду блідо-коричнева, горбкувата або вкрита дрібними м'якими шипами, які згодом відпадають, інколи — зовсім гола. Всередині плоду містяться 1-3 (рідше 4-6) вишнево-коричневі, лискаті насінини завширшки 2-4 см.

Вид дуже мінливий і в межах ареалу утворює багато форм. Деякі з них раніше описували як окремі види, як от гіркокаштан техаський (Aesculus arguta). Наразі ця популяція, поширена у західній частині ареалу, має статус підвиду Aesculus glabra arguta. Рослини цього таксона відрізняються від номінальної форми меншим розміром (зазвичай кущі або невеликі деревця заввишки до 6 м), більшою кількістю листочків у листі (7-11 замість 5) та їх двічі зубчастим краєм[1].

  •  
    Листя
  •  
    Суцвіття
  •  
    Плід
  •  
    Насіння

Екологія та поширення ред.

Плодоносить у вересні. В природі гіркокаштан голий трапляється на кам'янистих схилах з відшаруваннями вапняку і пісковику, по берегах річок, де його кущі нерідко утворюють густі зарості. Низькорослі форми цього виду є типовим компонентом підліску. Плодами харчуються вивірки.

Батьківщина гіркокаштана голого — Північна Америка. Рослина розповсюджена в американських штатах Огайо, Пенсільванії, Арканзасі, Теннессі, на півдні Мічигану, південному заході Іллінойсу та Айови, на заході Канзасу, Оклахоми і Техасу, на сході Алабами, на півночі Джорджії. Окремі популяції зростають в штаті Місісіпі та канадській провінції Квебек. У культурі поширена у штатах Массачусетс та Міннесота, а також в європейських країнах.

Застосування ред.

Деревина цієї рослини високо цінується у виробництві меблів, паркету, музичних інструментів, інколи застосовується при виготовленні тари[2].

Цей вид доволі відомий у американських садівників, які висаджують його у парках та на вулицях міст. Відомий його гібрид з гіркокаштаном червоним.

Гіркокаштан голий обраний офіційною емблемою штату Огайо, його назву використовує спортивна команда Державного університету Огайо (англ."Buckeyes").

Для людини і худоби плоди гіркокаштана голого отруйні, втім є свідоцтва, що індіанці після спеціальної обробки готували з них страву «hetuck».

Систематика ред.

Підвиди і форми ред.

  • Aesculus glabra підв. arguta (Buckley) A.E. Murray
  • Aesculus glabra підв. glabra
  • Aesculus glabra ф. arguta (Buckley) B.L. Rob.
  • Aesculus glabra ф. buckleyi Sarg.
  • Aesculus glabra ф. glabra
  • Aesculus glabra ф. leucodermis Sarg.
  • Aesculus glabra ф. micrantha Sarg.
  • Aesculus glabra ф. monticola Sarg.
  • Aesculus glabra ф. sargentii Rehder

Гібрид ред.

  • Aesculus glabra x pavia

Література ред.

  • Browne, E. T. & R. Athey. 1992. Vascular plants of Kentucky: an annotated checklist.(англ.)
  • Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen.(нім.)
  • Krüssmann, G. 1984. Manual of cultivated broad-leaved trees and shrubs (English translation of Handbuch der Laubgehölze. 1976).(англ.)
  • Little, E. L., Jr. 1979. Checklist of United States trees, Agric. Handb. 541.(англ.)
  • Ohio Flora Committee (E. L. Braun, T. S. Cooperrider, T. R. Fisher, J. J. Furlow). 1967-. The vascular flora of Ohio.(англ.)
  • Smith, E. B. 1978. An atlas and annotated list of the vascular plants of Arkansas.(англ.)
  • Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri.(англ.)
  • Voss, E. 1972-. Michigan flora.(англ.)
  • Wherry, E. T. et al. 1979. Atlas of the flora of Pennsylvania.(англ.)

Джерела ред.

  1. ↑ James W. Hardin: A Revision of the American Hippocastanaceae II. Brittonia, Band 9, 1957, S. 173–195.(англ.)
  2. ↑ Schütt, Schuck, Stimm: Lexikon der Baum- und Straucharten. Nikol, Hamburg 2002, S. 30.(нім.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіркокаштан_голий&oldid=42167061