Гіржове

село Великомихайлівської селищної громади, Роздільнянський район, Одеська область

Гіржо́ве — село в Україні, у Великомихайлівській селищній громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 310 осіб.

село Гіржове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Великомихайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51140010080065689
Облікова картка Гіржове 
Основні дані
Засноване 1870
Населення 310
Площа 0,55 км²
Густота населення 563,64 осіб/км²
Поштовий індекс 67120
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°06′11″ пн. ш. 29°48′49″ сх. д. / 47.10306° пн. ш. 29.81361° сх. д. / 47.10306; 29.81361Координати: 47°06′11″ пн. ш. 29°48′49″ сх. д. / 47.10306° пн. ш. 29.81361° сх. д. / 47.10306; 29.81361
Середня висота
над рівнем моря
69 м
Місцева влада
Адреса ради 67100, смт. Велика Михайлівка, вул. Карбишева, 10
Карта
Гіржове. Карта розташування: Україна
Гіржове
Гіржове
Гіржове. Карта розташування: Одеська область
Гіржове
Гіржове
Мапа
Мапа

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[1].

Археологія ред.

Середньокам'яна стоянка Гіржове є однією з визначальних пам'яток гребениківської культури Надчорномор'я.

У села розкопками знайдено найпівденніше поселення неолітичної буго-дністровської культури.

Історія ред.

Станом на 1886 рік у містечку Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 39 осіб, налічувалось 5 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Населення ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 297 осіб, з яких 129 чоловіків та 168 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 310 осіб.[4]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 97,42 %
молдовська 1,61 %
російська 0,97 %

Відомі особистості ред.

В поселенні народилися:

Примітки ред.

  1. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.