Гінзбург Семен Захарович

	Семен Захарович Гінзбург; Семён Захарович Гинзбург
	Народний комісар по будівництву СРСР
	Народний комісар по будівництву СРСР
16 червня 1939 — 19 січня 1946
Прем'єр-міністр:	В.М. Молотов; Й.В. Сталін
Попередник:	посада заснована
Спадкоємець:	посада скасована
	Народний комісар з будівництва військових та військово-морських підприємств СРСР
	Народний комісар з будівництва військових та військово-морських підприємств СРСР
19 січня 1946 — 15 березня 1946
Прем'єр-міністр:	Й.В. Сталін
Попередник:	посада заснована
Спадкоємець:	посада перетворена, він же як міністр
	Міністр будівництва військових та військово-морських підприємств СРСР
	Міністр будівництва військових та військово-морських підприємств СРСР
19 березня 1946 — 14 червня 1947
Прем'єр-міністр:	Й.В. Сталін
Попередник:	посада заснована, він же як народний комісар
Спадкоємець:	Микола Олександрович Дигай
	Міністр промисловості будівельних матеріалів СРСР
	Міністр промисловості будівельних матеріалів СРСР
11 березня 1947 — 29 травня 1950
Прем'єр-міністр:	Й.В. Сталін
Попередник:	Лазар Мойсейович Каганович
Спадкоємець:	Павло Олександрович Юдін
Народження:	23 жовтня (4 листопада) 1897; Мінськ, Мінська губернія, Російська імперія
Смерть:	15 травня 1993 (95 років); Москва, Російська Федерація
Поховання:	Новодівочий цвинтар
Країна:	Російська імперія; СРСР
Освіта:	Московське вище технічне училище
Партія:	КПРС (1917–1991), виключався
Нагороди:
	Медіафайли у Вікісховищі

Семен Захарович Гінзбург (нар. 4 листопада 1897(18971104), місто Мінськ — 15 травня 1993, місто Москва) — радянський державний діяч. Член ЦВК СРСР 7-го скликання, депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) (1930—1934).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гінзбург.

Біографія ред.

Народився 23 жовтня (4 листопада) 1897 року в родині службовця лісової контори в Мінську.

1915—1917 — учень реального училища, Пенза. У 1917 році закінчив приватне єврейське реальне училище Хайкіна в Мінську. Член РСДРП(б) з березня 1917 року.
1917—1918 — секретар Жиздринської ради робітничих і солдатських депутатів, Калузька губернія.
1918 — завідувач інформаційним відділом Московського губвиконкому.
1918—1919 — завідувач обліково-розподільного відділу політичного відділу 8-ї армії РСЧА.
1919—1921 — військовий комісар Військово-господарської академії.
1921—1927 — студент Московського вищого технічного училища; одночасно під час літніх канікул працював техніком на будівництві ВСГВ, Центрального аеродрому на Ходинці, залізобетонних ангарів в Очакові та Миколаєві. У 1927 р. закінчив інженерно-будівельний факультет Московського вищого технічного училища. Доцент, академік РААБН.
1926—1930 — помічник інженера на будівництві центрального телеграфу, Москва. Одночасно в 1927—1932 роках — доцент кафедри залізобетонних конструкцій Московського вищого технічного училища.
1930—1932 — керівник групи з будівництва Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.
листопад 1932— вересні 1937 — начальник Головного управління будівельної промисловості і промисловості будівельних матеріалів (Головбудпрому) Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.
вересень 1937— березень 1938 — заступник народного комісара важкої промисловості СРСР.
березень 1938— травень 1939 — голова Комітету у справах будівництва при Раді народних комісарів СРСР. 19 жовтня 1938 року був виключений із ВКП(б), але 17 лютого 1939 — поновлений в членах партії.
16 червня 1939— 19 січня 1946 — народний комісар у справах будівництва СРСР.
19 січня 1946— 14 червня 1947 — народний комісар (міністр) будівництва військових та військово-морських підприємств СРСР.
11 березня 1947— 29 травня 1950 — міністр промисловості будівельних матеріалів СРСР.
28 червня 1950— березень 1951 — заступник міністра будівництва підприємств машинобудування СРСР.
березень 1951— березень 1953 — 1-й заступник міністра нафтової промисловості СРСР.
березень 1953— лютий 1955 — заступник міністра нафтової промисловості СРСР.
лютий 1955— вересень 1957 — 1-й заступник міністра будівництва підприємств нафтової промисловості СРСР.
вересень 1957— серпень 1963 — заступник голови Державного комітету РМ СРСР у справах будівництва (Держбуду СРСР).
серпень 1963— липень 1970 — голова правління Будбанку СРСР.
З липня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер у Москві 15 травня 1993 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди ред.

Примітки (рос.) ред.

↑ Заложники Кремля — Новости общества и общественной жизни — МК

Література (рос.) ред.

Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник / Сост. В. И. Ивкин. — М., 1999. — ISBN 5-8243-0014-3

[1] Заложники Кремля — Новости общества и общественной жизни — МК

[1]