Гуськов Олексій Геннадійович
Гусько́в Олексі́й Генна́дійович (нар. 20 травня 1958, м. Бжег, Польща) — російський актор, продюсер. Занесений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[1]
| Гуськов Олексій Геннадійович | |
|---|---|
| Алексей Геннадьевич Гуськов | |
 | |
| Дата народження | 20 травня 1958 (65 років) |
| Місце народження | Бжеґ, Q16616126?, Польська Народна Республіка |
| Громадянство |
 Росія |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ (1983) і Московський державний технічний університет імені Баумана |
| Професія | актор, кінопродюсер, телеактор, сценарист, виробник |
| Нагороди |
  |
| IMDb | ID ID 0348888 |
| vakhtangov.ru/persones/guskov | |
 Гуськов Олексій Геннадійович у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився 20 травня 1958 року у Бжегу (Польща). Згодом сім'я переїхала до Києва. Лауреат Державної премії Росії (2001). Навчався у Московському вищому технічному училищі ім. М. Баумана (1975—1979). Закінчив Школу-студію МХАТу (1983). Працював у театрах Москви.
Громадська діяльність ред.
Є членом Всеросійської політичної партії «Единая Россия»[2][3][4].
У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну[5].
Фільмографія ред.
Знявся у фільмах:
- «Особиста справа судді Іванової» (1985);
- «Дикий пляж» (1990, т/ф);
- «Вовкодав» (1991)
- «Дорога в рай» (1998) та ін.;
- «Рагін» (2004)
- «18—14» (2007)
- «Знахідка» (2015)
Продюсер низки телесеріалів, серед яких «Злодійка», «Злодійка-2» тощо.
Див. також ред.
Література ред.
- Літ.: Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.593.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2014) |
- ↑ https://web.archive.org/web/20220225232010/https://mkip.gov.ua/content/perelik-osib-yaki-stvoryuyut-zagrozu-nacbezpeci.html?PrintVersion. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Ольга Вандышева. Звёзды эстрады на партийной службе. [Архівовано 2007-12-02 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (15 августа 2006 года)
- ↑ Мумин Шакиров. Легко ли быть членом ЕР-5. [Архівовано 2016-11-23 у Wayback Machine.] Радио «Свобода» // svoboda.org (23 сентября 2011 года)
- ↑ Единая Россия официальный сайт Партии / Кто есть кто. er.ru. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- ↑ 511 моральных уродов, поддержавших нападение Путина на Украину (обновленный список). НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 2 липня 2022.