Гусний

село Гусний
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Великоберезнянський район
Рада	Тихівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA21100170040066630
Основні дані
Засноване	1599
Населення	86
Площа	11,2 км²
Густота населення	7,68 осіб/км²
Поштовий індекс	89031
Телефонний код	+380 03135
Географічні дані
Географічні координати	48°56′34″ пн. ш. 22°51′08″ сх. д. / 48.94278° пн. ш. 22.85222° сх. д.Координати: 48°56′34″ пн. ш. 22°51′08″ сх. д. / 48.94278° пн. ш. 22.85222° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	722 м
Водойми	річки Уж, Гусний
Відстань до; обласного центру	89,5 км
Відстань до; районного центру	46,6 км
Найближча залізнична станція	Ужок
Відстань до; залізничної станції	5,8 км
Місцева влада
Адреса ради	89032, с. Тихий
Карта
	Гусний
	Гусний
Мапа
	Гусний у Вікісховищі

Гу́сний — село в Україні, у Закарпатській області, Ужгородському районі (до адміністративно-територіальної реформи 2020 р. у Великоберезнянському районі), входить Ставненської сільської громади.

Географічні дані ред.

Населення — 86 осіб станом на 2001 рік. Розташоване на лівій притоці Гусний річки Уж в гірській долині. Крайнє східне село Лемківщини.

Історія ред.

Поселення заснував шолтис з переселенцями на початку XVII століття на володіннях ужгородсько-невицької замкової домінії. Згідно з урбарієм 1697 року в Гусному проживала сім'я шолтиса, 5 залежних родин та 18 желярських сімей. У другій половині XVII століття село опустіло. Відновлення життя на поселенні відбулося на початку XVIII століття. У 1715 році в Гусному було взято на податковий облік 13 залежних селянських господарств, у тому числі 11 селянських та 2 желярські. В селі працював водяний млин.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 107 осіб, з яких 42 чоловіки та 65 жінок.^[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 84 особи.^[3] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.^[4]

Пам'ятки ред.

Нині в центрі села стоїть дерев'яна церква і дзвіниця класичного бойківського стиля.

Миколаївська церква (дер.) 1655 р.

Класична бойківська церква стоїть на схилі високої гори і разом з дерев’яною дзвіницею утворює чарівний архітектурний ансамбль на тлі величної гірської панорами. У 1751 р. за пароха Михайла Гарандовича є запис про те, що церква, яка мала всі образи та три дзвони, розвалювалася, і вже приготували дерево на ремонт. Проте сама споруда перебувала в поганому стані, потребувала ремонтних робіт. Для їх виконання були підготовленні дерев'яні матеріали.

Шематизм 1915 р. датує церкву 1759 роком, але це, очевидно, рік ремонту. Форми церкви, збудованої з ялового дерева, прості й компактні. Бічні зруби мають по одному залому і завершені чотирисхилими шатровими дахами. Центральний, квадратний у плані зруб накрито могутнім восьмигранним барабаном під восьмисхилим шатром. Шатро увінчано глухим ліхтарем під маленьким конічним шатриком. Пам’ятку ідеально відреставрували в 1971 – 1972 роках. На жаль, кілька років тому церкву оббили бляхою. Тоді ж перемалювали чудовий іконостас 18 ст. Біля церкви стоїть традиційна верховинська дзвіниця – двоярусна споруда з широким опасанням і чотиригранним шатровим верхом.

За записом Дмитра Топольницького від 4 червня 1676 р., Тріод купив для с Сухого Василь Тастриг, а Євангеліє – сини Павла Касича для гуснянської церкви.

В 1930 році у церкві в селі Гусному священиком був Золтан Шолтес, який був відомим художником на Закарпатті (серед його робіт є зображення дерев'яної церкви в Гусному, у селі збереженні намальовані ним ікони).

Стоїть на схилі в оточенні дерев посеред села, на схід від потоку. Церква тризрубна триверха, зведена з ялинового дерева. Бічні зруби мають по одному злому і завершені чотирисхилими шатровими дахами. Центральний квадратний зруб накрито могутнім восьмигранним барабаном під восьмисхилим шатром. Опирається на кам'яний підмурівок. Немає жодних прибудов. Під опасанням стіни зберегли з відкритих брусів зрубів, над опасанням — оббиті бляхою. Вікна маленьких розмірів, у стінах бабинця їх взагалі нема. В інтер"єрі церкви іконостас з XVIII ст. Дзвіниця дерев'яна двоярусна маленька, розташовується з південного заходу від церкви, нижче по схилу.

Докладніше: Миколаївська церква (Гусний)

Примітки ред.

↑ ВРУ. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Література ред.

М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008
Макушенко П. И. Народная деревянная архитектура Закарпатья(XVIII — нач. ХХ в.). М., Стройиздат, 1976
Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. М.: Искусство, 1973. с. 64

Туристичні місця ред.

- Дерев'яна церква була побудована у 1655 році

- річка Гусний

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гусний

Церква в Гусному на сайті «Дерев'яні храми України» [Архівовано 13 січня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ВРУ. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]