Гупали

село в Любомльському районі Волинської області України

Гупали́ — село в Україні, у Головненській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 220 осіб.

село Гупали
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Громада Головненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07060090030041700
Основні дані
Засноване перша згадка 1700р
Населення 250 осіб(2018р)
Площа 2,56 км²
Густота населення 164,06 осіб/км²
Поштовий індекс 44360
Телефонний код +380 51°22′32″ пн. ш. 23°52′21″ сх. д. / 51.37556° пн. ш. 23.87250° сх. д. / 51.37556; 23.87250Координати: 51°22′32″ пн. ш. 23°52′21″ сх. д. / 51.37556° пн. ш. 23.87250° сх. д. / 51.37556; 23.87250
Географічні дані
Географічні координати 51°22′32″ пн. ш. 23°52′21″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради с. Згорани, Любомльський р-н, Волинська обл., 44313
Карта
Гупали. Карта розташування: Україна
Гупали
Гупали
Гупали. Карта розташування: Волинська область
Гупали
Гупали
Мапа
Мапа

Географія ред.

Поза селом Гупали протікає річка Прип'ять.

Історія ред.

Перша згадка — 1720 роки. За народною легендою, оскільки це село було віддалене від центральної садиби і до нього треба було добиратися через піски, довго йти, «гупати», тому називається Гупали.

По «Клірових відомостях за 1796 р.» в Гупалах було З6 дворів, у яких проживало 102 чоловіки і 95 жінок.

Історія Гупалівської школи ред.

15 листопада 1912 р., у селі Гупали було відкрите однокласне сільське училище, розміщене в найманому будинку. На утримання від науки в рік виділялось З90 руб. і від земства — 261 руб. Навчалось 60 хлопців і 7 дівчат. Вчитель Купріян Омелянович Косенко отримував платні З60 руб. в рік і за закон Божий — 60руб. При училищі було 0,5 десятин землі.(Дані взято з довідника за 1914 р.) Навчання в школах велося польською мовою.

У 1934 році вперше в селі Гупали була заснована початкова школа. Тісна двокімнатна хата не була пристосована до нормального навчання. Потрібно було шукати вихід з такого стану. І ось за рішенням зборів селян і згодою господарів на приватній квартирі жительки села Кумири Анастасії було  відкрито більш придатні для навчання класи.

В 1937 році було прийнято рішення про початок будівництва нового шкільного приміщення з цегли. Для цього було оподатковане кожне господарство в розмірі 28 злотих. Жителі села дуже швидко зібрали кошти на загальну суму 18850 злотих. Восени 1943 року було шкільне приміщення було зруйноване.

У 1962 році нова біда спікала відбудоване після війни приміщення: пожежа пошкодила школу. Протягом двох років школа була відбудована.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 446 осіб, з яких 205 чоловіків та 241 жінка[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 417 осіб[2].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,05 %
російська 0,95 %

Соціальна інфраструктура ред.

Серед основних об'єктів інфраструктури села слід відзначити:

  • Гупалівську ЗОШ І-ІІ ступенів;
  • будинок культури;
  • бібліотеку;
  • Фельшерсько-акушерський пункт

Уродженці ред.

  • Смоляр Іван Дмитрович (1961—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання ред.