Гуго ван дер Гус (нід. Hugo van der Goes) (бл. 1420 — 1425 — 1482) — фламандський художник. Ван дер Гус був важливим художником вівтарних образів, а також портретів. Він ввів важливі новації в живопис через свій монументальний стиль, використання специфічної колірної гами та індивідуалістичної манери портретування. З 1483 року присутність у Флоренції його шедевру, триптиху Портінарі, відіграла роль у розвитку реалізму та використання кольору в мистецтві італійського Відродження.[8]

Гуго ван дер Гус
Hugo van der Goes
Картина Гуго ван дер Гуса «Успіння Богородиці»
Народження 1420 (1425)
Гент, Фландрія, Королівство Франція[1][2][…]
Смерть 1482
  Red Cloisterd, Одергем, Брабант, Священна Римська імперія[4]
Національність фламандець
Країна  Бургундські Нідерланди[1][3][5]
Релігія католицька церква
Діяльність художник, рисувальник, митець, history painter, miniaturist
Напрямок Ранній нідерландський живопис
Вплив Дірк Баутс
Вплив на Доменіко Гірландайо, Леонардо да Вінчі, Майстер з Мулена
Відомі учні Aert van den Bossched[1][6] і Хуан де Фландес[1]
Твори Вівтар Портінарі, Adoration of the Shepherdsd, The Dormitiond і Monforte Altarpieced
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель[4], Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Sint-Salvatorskathedraald[4], Музей історії мистецтв[4], Музей Грунінгеd[4], Галерея Уффіці[4], Національна галерея Шотландії[4], Національний музей старовинного мистецтва[4], Державні музеї Берліна[4], Крайст Черч[4], Музей мистецтва Метрополітен[4], Національна галерея мистецтв, Музей витончених мистецтв, Національні галереї Шотландіїd, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Берлінська картинна галерея, Рейксмузей, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Художній музей Сент-Луїса, Музей Коррер, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей у Варшаві, Королівські музеї витончених мистецтв[7], Christ Church Picture Galleryd, Художній музей Волтерс, Nederlandsch Museum voor Geschiedenis en Kunstd, Baron Gérard Museumd і Malaspina Picture Galleryd

CMNS: Гуго ван дер Гус у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в Генті або в містечку Тер Гус у Зеландії. Точна дата народження невідома, однак знайдений указ від 1451 року, який дозволив йому повернутися з вигнання. Відтак він встиг на той час у чомусь провинитися і побути деякий час у вигнанні. Входив у гільдію св. Луки. У 1467 році став майстром гільдії, а в 14731476 був її деканом у Генті. Працював у Генті, а з 1475 року в августинський монастирі Родендале поблизу Брюсселя. Там же в 1478 прийняв чернечий сан. Останні роки його були затьмарені душевною хворобою. Однак він продовжував працювати, виконував замовлення на портрети. У монастирі його відвідав майбутній імператор Священної Римської Імперії Максиміліан Габсбург.

Творчість ред.

Продовжив художні традиції нідерландської живопису першої половини XV століття. Художня діяльність різноманітна. У його ранніх роботах помітно вплив Баутса. Брав участь як декоратор в оздобленні міста Брюгге з нагоди весілля в 1468 року герцога Бургундії Карла Сміливого і Маргарити Йоркської, пізніше в оформленні урочистостей у місті Генті з нагоди в'їзду в місто Карла Сміливого і нової графині Фландрської в 1472 році. Очевидно його роль у цих роботах була провідною, бо за збереженими документами він отримав більшу платню, ніж інші художники. Однак, картини, що були частиною оформлення, не збереглися.

Творча біографія має безліч неясностей і прогалин, оскільки жодна з картин не датована художником і не підписана ним. Найвідоміший твір — великий вівтарний образ «Поклоніння пастухів», або «Вівтар Портінарі», який був написаний бл. 1475 року на замовлення Томмазо Портінарі — представника банку Медічі в Брюгге. Гуго ван дер Гус мав глибокий вплив на флорентійських живописців: Доменіко Гірландайо, Леонардо да Вінчі та ін.[9]

Пам'ять ред.

П'ятдесят років по його смерті Альбрехт Дюрер назвав ван дер Гуса найбільшим нідерландським художником поряд з Яном ван Ейком і Рогиром ван дер Вейденом.

Галерея ред.

Посилання ред.


  1. а б в г RKDartists
  2. Зведений список імен діячів мистецтва
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в г д е ж и к л м http://balat.kikirpa.be/peintres/Detail_notice.php?id=5440
  5. Artnet — 1998.
  6. ECARTICO
  7. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-der-goes-hugo-1
  8. Hugo van der Goes | Flemish Primitives. vlaamseprimitieven.vlaamsekunstcollectie.be. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 4 травня 2022.
  9. Stechow, Wolfgang (1989). Northern Renaissance art, 1400-1600: sources and documents (English) . Evanston, Ill.: Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-0849-3. OCLC 20595214. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.