Грот (від нід. grootzeil — «велике вітрило») — на вітрильних суднах (кораблях) нижнє пряме або косе вітрило на середній щоглі — грот-щоглі. Рея, на якій підіймають грот, називається грота-реєю. На однощоглових суднах гротом, як правило, називається заднє вітрило[1]. Якщо судно має дві грот-щогли (барки), то вживаються назви «1-й грот» та «2-й грот».

Гроти першої і другої грот-щогл барка «Крузенштерн» (виділено червоним).
Грот бермудського шлюпа (помічений червоним кольором).

На фрегатах, бригах і барках застосовуються прямі, на гафельних шхунах, бригантинах (шхуна-бригах), баркентинах, гафельних йолах і кечах — гафельні, на бермудських йолах, кечах і шлюпах — бермудські гроти. На бермудському шлюпі (найпоширенішому виді вітрильної яхти) грот — найбільше вітрило, встановлене позаду щогли і розтягнуте нижньою шкаториною по гіку.

Якщо судно не має постійного прямого грота, при попутному вітрі на грот-щоглі може підійматися тимчасове пряме вітрило — бригрот[2].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Грот — Морський словник. morslovnyk.at.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
  2. Самойлов К. И. Бригрот // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Посилання ред.