Гриценко Володимир Ілліч

Володи́мир Іллі́ч Грице́нко (23 травня 1937, Іпатово, Орджонікідзевський край — 8 жовтня 2023, Київ) — український вчений, знавець технічної кібернетики, професор. 1977 — лауреат Державної премії УРСР, 1982 — Державної премії СРСР, 1997 — лауреат Державної премії України. Нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» третього ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАНУ.

Гриценко Володимир Ілліч
Народився	23 травня 1937(1937-05-23) Іпатово, Північно-Кавказький край, РРФСР, СРСР
Помер	8 жовтня 2023(2023-10-08) (86 років) Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	науковець
Alma mater	Ростовський державний університет шляхів сполученняd
Галузь	кібернетика
Заклад	Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України Кибернетика и вычислительная техника
Посада	головний редактор
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

З 1960 року працював в Інституті кібернетики НАН України. В 1969—1977 роках — вчений секретар, з 1977 працював заступником директора по науковій роботі.

З 1997 року — директор Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем.

Його авторству належать ґрунтовні роботи щодо економіко-математичних моделей і біоекомедицини; інформатики, інформаційних технологій та систем; комп'ютерних технологій навчання.

Розвивав загальну теорію інтелектуальних інформаційних технологій та можливості її застосування в багатообіцяючих мережах обробки інформації. Працював над створенням високодинамічних комп'ютерно-телекомунікаційних середовищ, інтелектуальних комп'ютерних мереж нового покоління та по питанню багатомовності в кібернетичному просторі.

Багато робіт його та творчого колективу впроваджуються на підприємствах та в організаціях Києва.

Керував низкою робіт, виконуваних за державними та міжнародними науково-технічними програмами.

Є автором понад 400 наукових праць, з них 19 монографій, зареєстрованих 11 авторських свідоцтв. Як педагог підготував 15 кандидатів наук.

Входив до складу Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, був членом Консультативної ради по питаннях інформатизації при Верховній Раді України, в складі Національного комітету з інформатики при Президії НАН України.

З 1998 року працював заступником головного редактора, а з 2012 року — головним редактором журналу Кибернетика и вычислительная техника.

Працював до останніх днів життя — за місяць до смерті взяв участь в урочистому засіданні вчених рад Відділення інформатики НАН України та Кібернетичного центру НАН України, присвяченому 100-річчю від дня народження Віктора Глушкова. Помер на 87-му році життя 8 жовтня 2023 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Джерела

• Гриценко Володимир Ілліч // НАНУ
• В. І. Скурихін. Гриценко Володимир Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1. Останнє поновлення: 17 жовтня 2023 року.
• Адміністрація Міжнародного Центру [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Прес-центр^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Гриценко Володимир Ілліч [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Гриценко [Архівовано 20 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• Патенти Гриценка В. І [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Указ № 355/2013 [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]