Гре́гор Штра́ссер (нім. Gregor Strasser; 31 травня 1892(18920531)30 червня 1934) — один із засновників і лідерів НСДАП, представник соціалістичного крила партії. Вбитий під час «ночі довгих ножів». Старший брат Отто Штрассера.

Грегор Штрассер
нім. Gregor Strasser
Народився 31 травня 1892(1892-05-31)[1][2][…]
Гайзенфельд, Пфаффенгофен, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія[1]
Помер 30 червня 1934(1934-06-30)[1][2] (42 роки) або 1 липня 1934(1934-07-01) (42 роки)
Берлін, Третій Рейх[1]
·вогнепальне поранення
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Діяльність політик, фармацевт
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов німецька[2]
Учасник Перша світова війна
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і член ландтаґу Баваріїd
Військове звання оберлейтенант
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Націонал-соціалістичний визвольний рухd
Конфесія католицька церква
Брати, сестри Отто Штрассер
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП

Ранні роки ред.

Грегор Штрассер народився в баварському Гайзенфельді. Учасник Першої світової війникапітан, нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу. Після війни став власником аптеки.

Лідер НСДАП ред.

1923 року намагався допомогти Гітлеру в «пивному путчі». Після арешту Гітлера заміщав його на посаді лідера НСДАП і прагнув реально витіснити його з посади голови партії. 1924 року продав аптеку і став видавати газету Berliner Arbeiterzeitung («Берлінер арбайтерцайтунг» — «Берлінська робоча газета»), редактором якої став Отто Штрассер, його рідний брат. Своїм особистим секретарем він призначив Йозефа Геббельса, знявши з цієї посади Генріха Гіммлера. Геббельс став також заступником головного редактора в його фірмі «Кампфферляґ».

Штрассер був представником соціалістичного крила НСДАП. Спираючись на соціалістичні очікування нижчих класів, значно підняв популярність партії, перетворивши її з маргінальної організації в Нижній Саксонії в загальнонаціональну партію: з 1925 по 1931 рік кількість членів збільшилася з 27 тисяч до 800 тисяч.

Штрассер заперечував проти расистських пунктів програми НСДАП. На цьому ґрунті у нього виникали великі розбіжності з Гітлером. На одній з партійних конференцій Штрассер почав люто сперечатися з Гітлером про ступінь соціалізму в русі. Його підтримав Геббельс, який заявив, що «дрібний буржуа Адольф Гітлер має бути виключений з партії». Однак потім Геббельс зрозумів, що сила на боці Гітлера і переметнувся в його табір, чого Штрассер ніколи не міг йому пробачити.

1926 року Штрассер очолив пропагандистську ділянку партійної роботи. 1932 року він став керувати і оргпартроботою; незважаючи на займані посади, він постійно сварився з Гітлером. Коли в липні 1932 року нацисти перемогли на виборах до рейхстагу, Гітлер призначив головою фракції не його, як він спочатку збирався, а Германа Герінга. Штрассер був ображений. Коли в січні 1933 року глава уряду Курт фон Шлейхер запропонував йому посаду віце-канцлера, Штрассер погодився. За це Гітлер звинуватив його в спробах розколоти партію. Через ці партійні розбіжності він кинув все і поїхав до Італії, в результаті чого опинився не при справах, втратив весь свій вплив в партії, його місце заступника Гітлера зайняв Рудольф Гесс. Незадовго до своєї загибелі Штрассер майже помирився з Гітлером: той вручив Штрассеру золотий партійний знак НСДАП і партквиток № 9 і розглядав як кандидатуру на посаду міністра внутрішніх справ.

Загибель ред.

Гіммлер і Герінг, що знаходилися у ворожих відносинах зі Штрассером, прийняли рішення про його фізичну ліквідацію. У «ніч довгих ножів» він був заарештований і застрелений прямо в тюремній камері 30 червня 1934 року. При цьому офіційно було оголошено про самогубство.

Нагороди ред.

Бібліографія ред.

  • Das Hitler-Büchlein. Ein Abriß vom Leben und Wirken des Führers der nationalsozialistischen Freiheitsbewegung Adolf Hitler, Berlin 1928
  • Freiheit und Brot, Berlin 1928
  • Hammer und Schwert, Berlin 1928
  • 58 Jahre Young-Plan! Eine quellenmäßige Betrachtung über Inhalt, Wesen und Folgen des Young-Planes, 1929
  • Reden im Reichstag Oktober 1930 nach dem amtlichen Stenogramm , Berlin 1930, (zusammen mit Gottfried Feder)
  • Kampf um die Freiheit. Reichstagsrede vom 17. Oktober 1930, München 1931
  • Der letzte Abwehrkampf des Systems. 3 aktuelle Aufsätze, München 1931
  • Arbeit und Brot! Reichstagsrede am 10. Mai 1932, München 1932
  • Die Staatsidee des Nationalsozialismus, München 1932
  • Das wirtschaftliche Aufbauprogramm der NSDAP, Berlin 1932
  • Kampf um Deutschland. Reden und Aufsätze eines Nationalsozialisten , München 1932

Література ред.

  • David Irving: Goebbels – Macht und Magie
  • Otto Strasser: Hitler und ich
  • Udo Kissenkoetter: Gregor Straßer und die NSDAP
  • Patrick Moreau: Nationalsozialismus von Links
  • Georg Franz-Willing: Die Hitlerbewegung 1925 bis 1934
  • Heinrich Egner: Else Straßer, die Frau des Reichsorganisationsleiters, 40-teilige Serie der „Landshuter Zeitung“ (2004-2006)
  • Susanne Meinl: Nationalsozialisten gegen Hitler
  • Dietz Bering: Kampf um Namen
  • Albrecht Tyrell: Führer befiehl… Selbstzeugnisse aus der Kampfzeit der NSDAP

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11861889X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.