Горбачі (Ніжинський район)

Бобровицький район

Горбачі́ — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення - 288 осіб. До Горбачівського старостинського округу належить село Зелене.

село Горбачі
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Бобровицька міська громада
Основні дані
Засноване 1939
Населення 288 (20.12.2017)[1]
Площа 4,1 км²
Густота населення 70,24 осіб/км²
Поштовий індекс 17412
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°47′46″ пн. ш. 31°36′57″ сх. д. / 50.79611° пн. ш. 31.61583° сх. д. / 50.79611; 31.61583Координати: 50°47′46″ пн. ш. 31°36′57″ сх. д. / 50.79611° пн. ш. 31.61583° сх. д. / 50.79611; 31.61583
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Місцева влада
Адреса ради 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46
Карта
Горбачі. Карта розташування: Україна
Горбачі
Горбачі
Горбачі. Карта розташування: Чернігівська область
Горбачі
Горбачі
Мапа
Мапа

Географія

Село розташоване в північно-східній частині району. Відстань від районного центру автомобільними шляхами — 22 км, до залізничної станції Кобижча — 12 км, до обласного центру — 150 км.

Село на чотирьох горбах, відстань між якими 2,5-3 км, протяжність села — до 8 км. За даними перепису 2006 року у Горбачах проживало 446 осіб.

Історія ред.

Село заселене вихідцями із села Кобижча в середині XIX ст. Після реформи 1861 вони одержали земельні наділи, на яких згодом і побудували собі нові оселі. Утворилося декілька хуторів, назви яких пішли від прізвищ переселенців: Киселі, Вітри, Олешки, Шаповали. Поблизу села Горбачі виявлені кургани ІІ-І тис. до н. е. У 1936 - 1939 роках проходило велике планове переселення, метою якого було створення одного населеного пункту. Це завдання з певних обставин не виконали. Три великі хутори, відстань між якими два-три кілометри, умовно об'єднали в один населений пункт, названий на честь першого голови сільської ради Віктора Петровича Горбача. В об'єднаному колгоспі хутори стали називати бригадами. Ще один хутір - Зелений - належав до Горбачівської сільської ради, у колгоспі значився четвертою бригадою.

Голодомор ред.

Село постраждало від геноциду українського народу 1932—1933, проведеного урядом СРСР. Від терору голодом загинуло 56 осіб, у тому числі діти. Найбільше постраждали родини Ярмоленків, Ярмаків, Гуринів, Потоцьких, Шаповалів.[2]

Під час колективізації приватні господарства зганяли у так звані колгоспи, яких сформували чотири. Пізніше їх злили в один, що складався з 4 артілей.

Також ред.

Примітки ред.

  1. ПАСПОРТ БОБРОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ за 2017 рік. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
  2. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.

Посилання ред.

Погода в селі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]