Гончаров Володимир Максимович
радянський і український режисер, аніматор, художник
Володи́мир Макси́мович Гончаро́в (нар. 9 лютого 1940, Київ — пом. 14 січня 2022, Київ) — радянський і український режисер, аніматор, художник. Заслужений діяч мистецтв України (2010)[1].
| Володимир Гончаров | |
|---|---|
| Гончаров Володимир Максимович | |
| Дата народження | 9 лютого 1940 |
| Місце народження | Київ, СРСР |
| Дата смерті | 14 січня 2022 (81 рік) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство |
 СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого і Київське художнє училище |
| Професія | режисер, аніматор, художник |
| Кар'єра | з 1959 р. |
| Напрям | мальована анімація |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 4939849 |
Життєпис ред.
Народився в Києві 9 лютого 1940 року.
В 1957 році закінчив Київське художнє училище.
В 1975 році закінчив факультет кінорежисури Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.
З 1959 — аніматор, згодом — режисер Творчого об'єднання художньої мультиплікації «Київнаукфільму». Працював в жанрі мальованої анімації.
Помер 14 січня 2022 року[2].
Фільмографія ред.
- 1962 — «Пушок і Дружок», «П'яні вовки», «Супутниця королеви» (всі — аніматор)
- 1963 — «Заєць та їжак», «Золоте яєчко», «Непосида, М'якуш і Нетак» (всі — аніматор)
- 1964 — «Мишко + Машка» (аніматор)
- 1965 — «Зелена кнопка», «Казка про царевича і трьох лікарів» (аніматор)
- 1966 — «Злісний розтрощувач яєць», «Чому у півня короткі штанці», «Літери з ящика радиста», «Осколки» (всі — аніматор)
- 1967 — «Колумб пристає до берега», «Пісенька в лісі», «Розпатланий горобець» (всі — аніматор)
- 1968 — «Як козак щастя шукав» (аніматор), «Людина, що вміла літати» (аніматор), «Камінь на дорозі. Демагог» (режисер, сценарист, художник-постановник)
- 1969 — «Кит і кіт» (аніматор)
- 1974 — «Пригоди малюка Гіпопо» (режисер, аніматор)
- 1975 — «Чотири нерозлучні таргани та цвіркунець» (режисер)
- 1976 — «Справа доручається детективу Тедді», «Казка про жадібність» (аніматор)
- 1977 — «Тяп-ляп» (режисер)
- 1979 — «Пригоди капітана Врунгеля» (аніматор)
- 1981 — «І сестра їх Либідь» (режисер)
- 1984 — «Джордано Бруно» (режисер)
- 1987 — «Кам'яна доба» (режисер)
- 1995 — «Команда DIG. Викрадення століття» (режисер)
- 2013 — «Літа мої» (режисер, співавтор сценарію) та ін.
- 2020 — «Акушерка» (актор)
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України № 80/2010 від 29 січня 2010 року «Про нагородження митців української анімації». Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ http://www.ukrkino.com.ua/about/spilkanews/?id=15598
Джерела ред.
- «Энциклопедия отечественной мультипликации», Москва, "Алгоритм-книга", 2006. - С. 198
Посилання ред.
- Володимир Гончаров на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на animator.ru [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)