Вікіпедія

Голинь

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна)

Го́линь — найбільше село Калуського району Івано-Франківської області. Населення села становить близько 5 300 осіб.

село Голинь
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Голинська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1391
Перша згадка 1391
Населення 5246
Площа 19,37 км²
Густота населення 263,76 осіб/км²
Поштовий індекс 77343
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°00′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д. / 49.00806; 24.25611Координати: 49°00′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д. / 49.00806; 24.25611
Водойми Сівка, Млинівка, Середня
Найближча залізнична станція Голинь (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради 77343, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Голинь вул. 600-річчя Голиня, 18
Вебсторінка http://www.golyn.if.ua
Карта
Голинь. Карта розташування: Україна
Голинь
Голинь
Голинь. Карта розташування: Івано-Франківська область
Голинь
Голинь
Мапа
Мапа

CMNS: Голинь у Вікісховищі

Географії ред.

Село розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.

Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора.

Археологія ред.

На території села археологами виявлено 3 поселення: голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури (зокрема розкопано гончарну піч) і періоду Київської Русі.[1]

Історія ред.

Перша письмова згадка про це село датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року.[2] Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме на його честь і назвали село.

Нинішня південно-східна частина села Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села Тужилів[3]) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році[4]..

У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану[5]. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року[6].

Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів). Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[7]

 
Символічна могила героям

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.

Село відоме своїми просвітянськими, кооперативними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту[8].

У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв[9]

Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА[10]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах), який здійснив чимало злочинів[11].

Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.

У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.

Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.

У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.

 
Монумент Івану Франку

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4716 осіб, з яких 2282 чоловіки та 2434 жінки.[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5085 осіб.[13]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]

Мова Відсоток
українська 99,86 %
російська 0,08 %

Соціальна сфера ред.

  • Адміністративно-культурний комплекс із пам'ятним знаком «Слава героям Небесної сотні»[15]
  • Народний дім[16]
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758[17]
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці 2018 р.
  • Чоловічий монастир ПЦУ «Благовіщення Пресвятої Богородиці»[18]
  • Школа І-ІІІ ступенів[19] на 880 місць[20]
  • Дитяча школа мистецтв[21]
  • ДНЗ я/с «Малятко»[22]
  • Лікарська амбулаторія
  • Відділення поштового зв'язку
  • Стоматкабінет
  • Авторизований Bosch Авто Сервіс «Автосвіт»
  • Шиномонтаж
  • Швейний цех
  • Меблевий цех
  • Сільський стадіон «Колос»
  • Три придорожні ресторани: Перевесло, Родослав і Рандеву.
  •  
    Свято-Благовіщенський монастир[23]
  •  
    Адміністративно-культурний комплекс
  •  
    Церква Покрови Пресвятої Богородиці
  •  
    Школа
  •  
    Дитячий садок
  •  
    Амбулаторія
  •  
    Стадіон

Вулиці ред.

У селі є вулиці[24]:

  • Бережницького
  • Богачевського
  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стуса
  • Вороного
  • Героїв України
  • Грильовського
  • Грінченка
  • Залізнична
  • Заньковецької
  • Зарічна[25]
  • Зелена
  • Івана Мазепи
  • Івана Франка
  • Івасюка
  • Коновальця
  • Лесі Українки
  • Марка Вовчка
  • Матківської
  • Михайла Грушевського
  • Михайла Коцюбинського
  • Молодіжна
  • Назарія Яремчука
  • Незалежності
  • Пам'яті
  • Панаса Мирного
  • Петлюри
  • Просвіти
  • Роксолани
  • Романа Шухевича
  • Сагайдачного
  • Середня
  • Сівецька
  • Січових Стрільців
  • Сосюри
  • Стебельських
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Учительська
  • Церковна
  • Чорновола
  • Чумака
  • Ярослава Мудрого
  • 600-річчя Голиня

Пам'ятники ред.

  •  
    Знак Незалежності України і 600-річчя Голиня
  •  
    Стела знаку 600-річчя
  •  
    Монумент замученим комуністами просвітянам[26]
  •  
    Радянський пам'ятник
  •  
    Справа — список полеглих солдатів
  •  
    Зліва — список стрибків

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Працювали ред.

Загинули ред.

  • Іван Рудий «Орлич» — організаційний референт ОУН Калуської округи, Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА.[28][29]

Примітки ред.

  1. ↑ Науковці обстежили 15 археологічних пам'яток Калущини. — «Вікна», 2018.08.12. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2018.
  2. ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 7-8. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
  3. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 stycznia 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Tużyłów i Hołyń w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1929 nr 10 poz. 85[недоступне посилання](пол.)
  4. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.86, № 850. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  5. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 83, 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  6. ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 159, 258 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  7. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  8. ↑ Діяльність кружків українського педагогічного товариства «Рідна школа» на Калущині 30-ті рр. ХХ ст. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
  9. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
  10. ↑ У Голині відновили пам'ятний знак на місці загибелі провідника ОУН Калущини «Орлича» та його зв'язкової. — «Вікна», 2015.10.06. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 6 жовтня 2015.
  11. ↑ Пощади не було нікому. У Голині вшанували пам’ять 11-ти земляків, вбитих 1946 року
  12. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  13. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  14. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  15. ↑ На Калущині відкрили пам'ятний знак «Слава героям Небесної сотні». ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2017.08.25.
  16. ↑ У Голині стихія знесла дах із Народного дому, у Новиці — повалила дерева. ФОТО. — «Вікна», 2019.06.28. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  17. ↑ Церква Покрови Пр. Богородиці 1886. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  18. ↑ У Голинський чоловічий монастир завітали представники управління культури. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  19. ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  20. ↑ У Голині люди самотужки знищити хащі біля клубу та школи. ФОТО. — «Вікна», 2018.11.06. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
  21. ↑ У Голині — перша в районі дитяча школа мистецтв. — «Вісті Калущини», 2010.08.26.
  22. ↑ 49 проєктів громад перемогли в конкурсі грантів "Село мрії" від "Ґудвеллі Україна"
  23. ↑ Івано-Франківська єпархія УПЦ КП
  24. ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  25. ↑ У Голині відновили ще один об’єкт, пошкоджений червневою стихією. ФОТО
  26. ↑ У Голині вшанували жертв політичних репресій. — «Вісті Калущини», 2012.05.31. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 січня 2016.
  27. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 121.
  28. ↑ ОЛЕГ ШКІЛЬ. «Орлич» з Верхнього Струтина — Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 травня 2019.
  29. ↑ Шкіль Олег. Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Поховання 14. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голинь&oldid=42376267