Говтва (річка)

річка на Полтавщині

Го́втва — річка в Україні, в межах Решетилівського та Козельщинського районів Полтавської області. Ліва притока Псла (басейн Дніпра).

Го́втва, Го́лтва, Го́лта
Говтва в Решетилівці
49°24′51″ пн. ш. 33°52′07″ сх. д. / 49.41416667002777530° пн. ш. 33.868750000027773694° сх. д. / 49.41416667002777530; 33.868750000027773694
Витік м. Решетилівка
• координати 49°33′56″ пн. ш. 33°56′30″ сх. д. / 49.5655555555837779° пн. ш. 33.94166666669477195° сх. д. / 49.5655555555837779; 33.94166666669477195
Гирло Псел
• координати 49°24′51″ пн. ш. 33°52′07″ сх. д. / 49.41416666669477564° пн. ш. 33.868750000027773694° сх. д. / 49.41416666669477564; 33.868750000027773694
Басейн басейн Дніпра
Країни: Україна Україна
Полтавська область
Регіон Полтавська область
Довжина 36 км
Площа басейну: 1680 км²
Притоки: Вільхова Говтва (ліва),
Грузька Говтва (права)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис ред.

Довжина річки 36 км, площа басейну 1680 км². Долина коритоподібна, завширшки до 5 км, завглибшки до 40 м. Річище звивисте, заболочене, утворює численні меандри. Ширина річища до 20 м. Максимальна глибина річки 5 м. Похил річки 0,21 м/км. Середня багаторічна витрата води Говтви (с. Михнівка) становить 5,84 м³/с. Середньорічна мінералізація води становить близько 685 мг/дм³. Озер у долині річки — 3,1 км², боліт — 6,6 км². Вода використовується для технічного водопостачання та зрошування.

Розташування ред.

Утворюється від злиття двох річок — Грузької Говтви та Вільхової Говтви біля східної частини м. Решетилівки. Тече переважно на південний захід. Впадає до Псла на південь від села Говтви.

 
Гирло річки Говтва

На берегах Говтви розташовані м. Решетилівка, села М'якеньківка, Сені, Пасічники, Михнівка та Говтва.

Про назву річки ред.

Походження назви остаточно не встановлено. Існує ряд гіпотез. Одні назву виводить з тюркського «болото, трясовина», близького до турецького «озеро, став» із суф. -іу. Вбачаючи спільну назву у словененського гідроніма з дніпровським, цю загальну основу відносять до праслов'янського «безодня». Така гіпотеза найбільш імовірна[джерело?]. .

Джерела ред.

Додаткова інформація ред.