Гноївка
Гної́вка — рідка, переброділа суміш виділень (калу і сечі) свійських тварин з водою, що утворюється при утриманні худоби в приміщеннях без підстилки[1][2]. Стікаючи зі стійл, вона збирається і зберігається в спеціальних спорудах — гноївкозбірниках[3].
Застосовується в рільництві як натуральне добриво, може використовуватися замість гною. Для внесення гноївки в ґрунт застосовуються машини — гноївкорозкидачі (гноївкорозбризкувачі)[4][5].
Склад ред.
Залежно від ступеня розчинення розрізняють[2]:
- густу гноївку з >8 % сухої маси;
- рідку гноївку з <8 % сухої маси.
Гноївка, що має 10 % сухої маси, містить (% від свіжої маси)[2]:
Вплив на довкілля ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гноївка |
Неконтрольований злив гноївки становить загрозу для навколишнього середовища. Законадавчі приписи Євросоюзу дозволяють застосування природних добрив (гноївки, ферментованої сечі, гною) в кількості, що не перевищує 170 кг азоту в чистому складнику на 1 гектар рільничих угідь[6].
Примітки ред.
- ↑ Гноївка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Lesław Zimny. Gnojowica // Encyklopedia ekologiczno-rolnicza. — Wrocław : Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wrocławiu, 2003. — С. 73. — ISBN 83-87866-79-2.
- ↑ Гноївкозбірник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гноївкорозкидач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гноївкорозбризкувач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Dz.U. z 2007 r. nr 147, poz. 1033[недоступне посилання]