Герман Занстра

Герман Занстра (нід. Herman Zanstra; 3 листопада 1894 — 2 жовтня 1972) — голландський астроном. Упродовж 1929—1938 років працював в Амстердамському універстеті, в 1941—1946 роках викладав фізику в коледжі у Дурбані (Південна Африка), упродовж 1946—1959 років — професор Амстердамського універстету, директор Астрономічного інституту цього університету.

Герман Занстра
Народився	3 листопада 1894(1894-11-03)[…] або 3 жовтня 1894(1894-10-03) Геренвен, Фрисландія, Нідерланди
Помер	2 жовтня 1972(1972-10-02)[…] (77 років) або 2 жовтня 1973(1973-10-02) (78 років) Гарлем, Нідерланди або Гарлем, Нідерланди
Країна	Нідерланди
Діяльність	астроном, викладач університету
Alma mater	Міннесотський університет Делфтський технічний університет
Заклад	Амстердамський університет Амстердамський університет
Науковий керівник	William Francis Gray Swannd
Аспіранти, докторанти	David Koelbloedd Théodore Walravend Johan Weenend
Членство	Нідерландська королівська академія наук
Нагороди
Герман Занстра у Вікісховищі

Основні наукові праці присвячені теорії свічення газових туманностей. У 1926 році показав, що їхній лінійчатий емісійний спектр водню виникає в результаті фотоіонізації атомів випромінюванням гарячої зірки і подальшої рекомбінації. Розробив теорію цього процесу і створив метод визначення температури збуджуючої зірки (занстрівска температура). Це дало змогу вперше встановити шкалу температур найгарячіших зірок. Занстра досліджував вплив тиску в лінії Lα в динаміці туманностей. У 1940-і роки виконав низку важливих досліджень з теорії утворення спектральних ліній з урахуванням перерозподілу за частотами при розсіюванні. У 1949 році застосував цю теорію до розрахунку поля Lα-випромінювання в туманностях. Використав теорію резонансного випромінювання для пояснення спектрів комет. У 1950 році запропонував новий метод визначення температури сонячної хромосфери за величиною бальмерівського стрибка. Ряд робіт присвячений дослідженню зірок типу Вольфа-Рає, наднових як джерел космічних променів, а також вивчення розсіювання світла в земній атмосфері й в оптичних інструментах.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1961).

На честь ученого названо кратер Занстра на Місяці та астероїд 2945 Занстра.

Посилання

• Астронет [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)