Герман Гірт

|портрет=

Герман Гірт
нім. Hermann Hirt
Народився	19 грудня 1865(1865-12-19) Магдебург
Помер	12 вересня 1936(1936-09-12) (70 років) Гіссен
Країна	Німеччина
Національність	Німеччина
Діяльність	мовознавець, викладач університету
Alma mater	університет Фрайбурга Лейпцизький університет
Галузь	мовознавство
Заклад	Лейпцизький університет, Гіссенський університет
Відомий завдяки:	«Індоєвропейська граматика» в 7 томах, Закон Гірта
Нагороди	Гессенський орден «За заслуги»d (28 серпня 2017)
Герман Гірт у Вікісховищі

Герман Гірт (19 грудня 1865, Магдебург — 12 вересня 1936, Гіссен) — німецький мовознавець, фахівець з індоєвропеїстики.

З 1896 року — професор Лейпцизького університету, з 1912 року — Гіссенського університету.

Займався дослідженнями в галузі індоєвропейського наголосу і аблаута, відкрив закон, названий на його честь. Його «Індоєвропейська граматика» в 7 томах була опублікована в 1921—1927 роках. Перевидана в листопаді 2009 року в м'якій обкладинці видавництвом Cambridge University Press.

Гірт підтримував теорію північноєвропейської прабатьківщини індоєвропейців, що зараз відхилена науковим співтовариством.

Проте внесок Гірта важливий не лише глибоким аналізом великого об'єму матеріалу з індоєвропейських мов, а зокрема і через його критику расово-антропологічних спекуляцій з приводу індоєвропейців, що були характерні для світогляду НСДАП.

Література

• Lehmann W. P. Theoretical Bases of Indo-European Linguistics. — Taylor& Francis Ltd., 1996. (англ.)

Посилання

• Bild von Hermann Hirt bei Titus [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]