Вікіпедія

Гербйорг Вассму

норвезька письменниця
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Гербйорг Марґрета Вассму (норв. Herbjørg Margretha Wassmo; нар. 6 грудня 1942, Мюре, Екснес, Вестеролен, Норвегія) — норвезька письменниця і поетеса.

Гербйорг Вассму
норв. Herbjørg Wassmo
Ім'я при народженні норв. Herbjørg Margretha Wassmo
Народилася 6 грудня 1942(1942-12-06)[1][2][3] (81 рік)
Вестеролен
Країна  Норвегія[4]
Діяльність письменниця, поетка, письменниця-романістка
Сфера роботи поезія
Мова творів норвезька
Нагороди
CMNS: Гербйорг Вассму у Вікісховищі

Життєпис ред.

Гербйорг Вассму народилася 6 грудня 1942 року на півночі Норвегії, в регіоні Вестеролен, у невеликому містечку Мюре в Екснесе. Ще в дитинстві в початковій школі Вассму писала повні граматичних помилок, але дуже поетичні вірші, а також добре малювала. Отримавши професію вчительки, Гербйорг багато років пропрацювала в школі у Північній Норвегії, одночасно вивчаючи літературу і продовжуючи писати вірші та прозу. 1976 року опублікувала свою першу збірку ліричних віршів «Ляскання крил», котра стала успішною.

У 1981 році відбувся дебют Гербйорг Вассму як письменниці-прозаїка, коли був опублікований її перший роман «Будинок із закритою верандою» («Будинок зі скляною верандою»). До цього Вассму була практично невідома, тому, коли в тому ж році книга була удостоєна Премії Асоціації норвезьких критиків і номінована на престижну норвезьку Літературну премію Північної ради (так званий «скандинавський Нобель»), це стало значною подією в сучасній норвезькій літературі. Цього разу Літературна премія Північної ради не була вручена письменниці тільки тому, що, за правилами присудження премії, її лауреатом не може стати дебютант, але в 1987 році за роман «Кровоточачі небеса» письменниця була удостоєна цієї премії.

Після першого успішного роману Гербйорг Вассму остаточно полишила роботу в школі для того, щоб цілком присвятити себе письменницькій діяльності. Одними з головних тем у творчості Вассму стають проблеми жінок в суспільстві, а також сучасна реальність Північної Норвегії. Це було помітно вже в перших двох поетичних збірках Вассму, деякі вірші яких були написані на місцевому діалекті.

Основними у творчості Гербйорг Вассму є дві трилогії: про Торі й про Діні. Трилогія під загальною назвою «Тора», до якої входять романи «Будинок із закритою верандою» (1981), «Тиха кімната» (1983) і «Кровоточачі небеса» (1986) — це реалістичні романи про молоду дівчину з маленького рибальського села в Північній Норвегії, яка піддалася сексуальному насильству з боку вітчима, про спроби Тори подолати досвід дитинства, який її травмував. У своїх прагненнях відгородитися від минулого і вирватися з довкілля, в мріях про інше життя, Тора перестає розрізняти дійсність і мрії, що обертається для неї безумством і закінчується передчасною смертю. У трилогії про Тору письменниця також приділяє велику увагу реалістичності опису життя людей в невеликому північному норвезькому селі 50-х років XX століття.

У 1989-1997 роках Гербйорг Вассму написала трилогію під загальною назвою «Діна», до якої входять романи «Книга Діни» (1989); «Син щастя» (1992) і «Спадщина Карни» (1997). Дія цієї трилогії відбувається в 40-50-х роках XIX століття, починається в торговому місті Північної Норвегії, продовжуючись у столиці Данії Копенгагені і закінчується знову в Норвегії, а образ головної героїні Діни став як би антитезою Тори. Як і Тора, Діна в дитинстві переживає трагедію: її необережні дії стають мимовільною причиною загибелі матері, і це накладає трагічний відбиток на все подальше життя Діни. Але, на відміну від Тори, Діна не справляє враження жертви: вона має сильний характер фатальної жінки, самостійно веде бізнес, і, на перший погляд, її життя складається щасливо й успішно, проте Діна приречена на самотність і саморуйнування. Ця трилогія стала бестселером в Європі і Скандинавії і на основі першого роману в 2002 році був знятий фільм спільного виробництва країн Норвегії, Швеції, Данії, Німеччини та Франції під назвою англ. I Am Dina («Я — Діна»). Гербйорг Вассмустала однією з авторів сценарію кінофільму, а головні ролі у фільмі виконали такі відомі скандинавські та європейські актори театру і кіно, як Марія Бонневі, Пернілла Аугуст, Крістофер Екклстон, Жерар Депардьє. Фільм демонструвався у багатьох країнах (в тому числі й в Україні[5]]) та вийшов на DVD.

Згодом Гербйорг Вассму написала романи «Сьома зустріч» (2001), «Втеча від Франка» (2003), в яких також підіймає хвилюючі її проблеми жінок, вміло поєднуючи з реалістичним описом сучасної скандинавської дійсності.

У 2006 році Гербйорг Вассму написала один зі своїх найжорсткіших реалістичних романів «Склянка молока, будь ласка», в якому підіймається тема работоргівлі в XXI столітті і дається широка панорама життя сучасного Осло.

У 2009 році в романі «Сто років» письменниця звернулася до біографії своєї родини й написала роман-сагу про трьох жінок, історії життя яких тісно взаємопов'язані з історією Півночі Норвегії: про Сару Сусанні — свою прабабусю, яка була моделлю ангела заалтарном образу собору Лофотенських островів, про Еліді — свою бабусю, щастям усього життя якої була безмежна любов до чоловіка, і про Йордіс — свою матір.

Гербйорг Вассму також працювала над радіопостановками, опублікувала документальний роман й ілюстровану книгу для дітей.

За свою творчу діяльність письменниця удостоєна численних престижних національних і зарубіжних нагород, включаючи Командор Ордена Святого Олафа (2007), Премія Браги (Почесна премія, 2010), Кавалер французького Ордена мистецтв і літератури (2011). Книги Гербйорг Вассму здобули міжнародну популярність (особливо творчість письменниці має великий успіх в Данії та Німеччині), перекладені кількома мовами світу і видаються великими накладами.

Бібліографія ред.

Романи ред.

  1. 1981 — Будинок із закритою верандою (Будинок зі скляною верандою) (норв. Huset med den blinde glassveranda (перша книга трилогії «Тора») (Премія Асоціації норвезьких критиків, 1981)
  2. 1983 — Тиха кімната (норв. Det stumme rommet) (друга книга трилогії «Тора»)
  3. 1986 — Кровоточачі небеса (норв. Hudløs himmel (третя книга трилогії «Тора») (Літературна премія Північної Ради, 1987)
  4. 1989 — Книга Діни (норв. Dinas bok (перша книга трилогії «Діна»)
  5. 1992 — Син щастя (норв. Lykkens sønn (друга книга трилогії «Діна»)
  6. 1997 — Спадщина Карни (норв. Karnas arv (третя книга трилогії «Діна»)
  7. 2001 — Сьома зустріч (норв. Det sjuende møte
  8. 2003 — Втеча від Франка (норв. Flukten fra Frank
  9. 2006 — Стакан молока, будь ласка (норв. Et glass melk takk)
  10. 2009 — Сто років (норв. Hundre år

Поезія ред.

  1. 1976 — Ляскання крил (норв. Vingeslag (збірка віршів)
  2. 1977 — норв. Flotid (збірка віршів)
  3. 1991 — Маленькі зелені зображення в великій синій рамі (норв. Lite grønt bilde i stor blå ramme (збірка віршів)

Різне ред.

  1. 1983 — Зимовий червень (норв. Juni-vinter (радіопостановка)
  2. 1984 — Шлях (Так тримати) (норв. Veien å gå (документальний роман)
  3. 1985 — норв. Mellomlanding (радіопостановка)
  4. 1995 — Соло: чотири історії (норв. Reiser : fire fortellinger (розповіді)
  5. 1996 — норв. Hemmelig torsdag i treet (ілюстрована книга для дітей)

Нагороди ред.

  1. 1981 — Премія Асоціації норвезьких критиків (за роман «Будинок із закритою верандою» («Будинок зі скляною верандою»))
  2. 1983 — Премія книготоргівлі (за роман «Тиха кімната»)
  3. 1986 — Премія Nordland fylkes kulturpris
  4. 1987 — Літературна премія Північної Ради (за роман «Кровоточачі небеса»)
  5. 1991 — Премія Гільдендаль
  6. 1997 — Премія Amalie Skram-prisen
  7. 1998 — Приз імені Жана Монне (Франція)
  8. 2004 — Приз Eeva Joenpelto-prisen (Фінляндія)
  9. 2006 — Нагорода Havmannprisen (за роман «Склянка молока, будь ласка»)
  10. 2007 — Командор Ордена Святого Олафа
  11. 2010 — Премія Браги (Почесна премія)
  12. 2011 — Кавалер Ордена Мистецтв і літератури (Франція)

Примітки ред.

  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ LIBRIS — 2018.
  5. ↑ [[https://web.archive.org/web/20190924155735/http://www.kinokolo.ua/articles/144/ Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.] Портрет феміністки в довкіллі(“Я – Діна”)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гербйорг_Вассму&oldid=42170436