Герард де Лересс (нід. Gerard de Lairesse або Жерар де Лересс фр. Gérard de Lairesse; 11 вересня 1640(16400911), Льєж — 28 липня 1711, Амстердам) — нідерландський художник, гравер, теоретик мистецтва.

Герард де Лересс
нід. Gerard de Lairesse
Рембрандт. Портрет Герарда де Лересса, 1665. Нью-Йорк
Народження 11 вересня 1640(1640-09-11)
Льєж
Смерть 28 липня 1711(1711-07-28) (70 років)
  Амстердам
Країна  Голландська республіка
Діяльність художник, мистецтвознавець, гравер, декоратор, графік, публіцист, art theorist
Напрямок бароко
Вчитель Bertholet Flemalled
Відомі учні Jan Goereed
Твори The Banquet of Cleopatrad
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Фінська національна галерея, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, La Boveried, Національна галерея Канади, Штедель, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[1], Музей витончених мистецтв, Музей Грунінгеd, Музей Маєра ван дер Берга, Print Collectiond[2], Гет-Лоо, Амстердамський музейd, Рейксмузей, Мауріцгейс, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Музей Гронінгена, Національний музей образотворчого мистецтва[3], Баварські державні колекції картинd, Rijksmuseum Twenthed, Державні художні зібрання Дрездена, Словацька національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Державна картинна галерея (Карлсруе), Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Tokyo Fuji Art Museumd, Columbus Museum of Artd, Галерея Уффіці, Королівські музеї витончених мистецтв[4], Міський музей «Лакенхал» (Лейден)[5], National Museum Paleis het Lood[6], Musée des beaux-arts de Lièged, Національний музей у Варшаві, Музей фюрера, Lambert van Meerten Museumd, Берлінська картинна галерея, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, National Museum of Fine Arts of Cubad, National Art Gallery of the Netherlandsd, Electoral Gallery Dusseldorfd, Staatliches Museum Schwerind, Музей Вальрафа-Ріхарца, Музей Сюрмондта — Людвіга, Museum Van Loond, Гаазький муніципальний музей, Sanssouci Picture Galleryd, Боннефантенмузеумd, Національний музей, Музей герцога Антона Ульріха, Художня галерея Онтаріо, Бременська картинна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Brukenthal National Museumd, Anhaltische Gemäldegaleried, музей Пікардіїd, Художня галерея і музей Келвінгроув, Cartwright Hall Art Galleryd, Dick Instituted, Museum of John Paul II Collectiond, Glynn Vivian Art Galleryd, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted і Реннський музей образотворчого мистецтва

CMNS: Герард де Лересс у Вікісховищі

Життєпис ред.

Герард де Лересс народився 11 вересня 1640 в родині художників. Навчався в рідному Льєжі у батька, сформувався як митець під впливом фламандської школи.

 
Герард де Лересс. Ілюстрація до Анатомії людського тіла, 1685

У 1664 році переїхав до Утрехта, 1667 року — до Амстердама. Зазнавши впливу Рембрандта, звернувся до класицизму. Був надзвичайно модним у заможних будинках Амстердама і Гааги.

Мав спадковий сифіліс, який спотворив його зовнішність, до 1690 року засліп.

Герард де Лересс написав популярний серед художників того часу посібник «Основи малювання» (1701), склав «Велику книгу живописців» (1707), визнану сучасниками та нащадками, яку декілька разів перевидавали у Голландії й переклали на німецьку, французьку, англійську мови.

Художник помер 28 липня 1711 року в Амстердамі

Творчість і визнання ред.

Герард де Лересс Писав на релігійні та алегоричні сюжети. Виступав як книжковий ілюстратор, театральний художник, займався стінописом.

У Франції художника називали «голландським Пуссеном».

З учнів де Лересса найвідомішим став Ян ван Мієріс.

Картини Лересса представлені в музеях Амстердама, Парижа, Нью-Йорка, Вашингтона, Сан-Франциско, Чикаго, Лондона, Лейпцига, Санкт-Петербурга, Києва. Його ім'ям названа вулиця в Амстердамі. Збереглись портрети де Лересса пензля Рембрандта, а також гравійовані роботи італійського художника Карло Грегорі.

Галерея ред.

Примітки ред.

Посилання і література ред.