Географія Домініканської Республіки
Домініканська Республіка — північноамериканська країна, що займає східну частину острова Гаїті Карибського регіону 
. Загальна площа країни 48 670 км² (132-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 48 320 км², а на поверхню внутрішніх вод — 350 км²[1]. Площа країни удвічі більша за площу Миколаївської області України.
Географія Домініканської Республіки  | |
|---|---|
 Географічне положення Домініканської Республіки | |
| Географічне положення | |
| Континент | Північна Америка |
| Регіон | Вест-Індія |
| Координати | 19°00′ пн. ш. 70°40′ зх. д. / 19.000° пн. ш. 70.667° зх. д. |
| Територія | |
| Площа | 48,67 тис. км² (132-ге) |
| • суходіл | 99,28 % |
| • води | 0,72 % |
| Морське узбережжя | 1288 км |
| Державний кордон | 376 км |
| Рельєф | |
| Тип | гористий |
| Найвища точка | гора Піко-Дуарте (3175 м) |
| Найнижча точка | уріз води озера Енрікільйо (-46 м) |
| Клімат | |
| Тип | тропічний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Яке-дель-Норте (208 км) |
| Найбільше озеро | Енрікільйо (375 км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | руди кольорових металів, боксити, золото, срібло, родючі ґрунти |
| Стихійні лиха | тропічні циклони, повіді, посухи |
| Екологічні проблеми | дефіцит прісної води, ерозія ґрунтів, руйнування коралових рифів |
Назва ред.
Офіційна назва — Домініканська Республіка, Домінікана (ісп. La Republica Dominicana, La Dominicana)[2]. Назва країни походить від назви столиці країни, міста Санто-Домінго, яка носить ім'я іспанського Святого Домініка, засновника домініканського ордена. 1697 року був підписаний Рейсвейкський мир, за яким західна частина острова Гаїті відійшла до Франції, а східна залишилася за Іспанією і стала називатись Санто-Домінго[3]. Колонія Санто-Домінго 1844 року проголосила незалежність від Іспанії як Ла Републіка Домінікана[3].
Історія дослідження території ред.
Географічне положення ред.
Домініканська Республіка — північноамериканська країна, що межує лише з однією державою: Гаїті (спільний кордон — 376 км). Острів Гаїті належить до групи Великих Антильських островів. Загальна довжина державного кордону — 376 км[1]. Домініканська Республіка на півдні омивається водами Карибського моря; на півночі — водами Атлантичного океану; на сході водами протоки Мона відділена від островів Мона і Пуерто-Рико (США)[4]. Загальна довжина морського узбережжя 1288 км[1].
-
Порівняння розмірів території Домініканської Республіки та США -
Морські кордони країн Карибського регіону -
Батиметрія протоки Мона
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих вихідних ліній архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6][1].
Крайні пункти ред.
Час ред.
Час у Домініканській Республіці: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)[7].
Геологія ред.
Корисні копалини ред.
Надра Домініканської Республіки багаті на ряд корисних копалин: нікель, боксити, золото, срібло[8].
Сейсмічність ред.
10 листопада 2023 року, у регіоні Домініканської Республіки стався землетрус магнітудою 5,3 балів. За даними Європейського середземноморського сейсмологічного центру (EMSC), землетрус виник на глибині 14 кілометрів[9].
Рельєф ред.
Середні висоти — 424 м; найнижча точка — уріз води озера Енрікільйо (-46 м); найвища точка — гора Піко-Дуарте (3175 м).
-
Рельєф острова Гаїті -
Рельєф Домініканської Республіки -
Супутниковий знімок поверхні країни -
Карта країни (англ.)
-
Пік Дуарте -
Кордильєра-Сентраль -
Кордильєра-Ориєнталь -
Дахабон
Узбережжя ред.
Острови ред.
Клімат ред.
Територія Домініканської Республіки лежить у тропічному кліматичному поясі[10]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[11]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[11]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[11]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[11].
-
Сонячна радіація (англ.) -
Кліматична карта Домініканської Республіки (за Кеппеном)
Домініканська Республіка є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[12].
Внутрішні води ред.
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 21 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3070 км² зрошуваних земель[1].
-
Гідрографічна мережа Домініканської Республіки -
Річка Яке-дель-Норте -
Річка Чавон -
Водоспади Сальто-де-Лімон -
Озеро Енрікільйо -
Озеро Енрікільйо з космосу
Річки ред.
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера ред.
Болота ред.
Ґрунтові води ред.
Ґрунти ред.
Рослинність ред.
-
Домініканський льянос -
Сільськогосподарські плантації -
Ботанічний сад Санто-Домінго
Земельні ресурси Домініканської Республіки (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 51,5 %,
- орні землі — 16,6 %,
- багаторічні насадження — 10,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 24,8 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 40,8 %;
- інше — 7,7 %[1].
Тваринний світ ред.
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Антильської підобласті Неотропічної області[11].
Охорона природи ред.
Домініканська Республіка є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Конвенції з охорони морських живих ресурсів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[13].
Урядом країни підписана, але не ратифікована міжнародна угоди щодо міжнародного морського права[1].
Стихійні лиха та екологічні проблеми ред.
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: острів Гаїті лежить на шляху проходження карибських ураганів з червня по жовтень; нечасті повіді; періодичні посухи[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- дефіцит питної води;
- ерозію ґрунтів, що руйнує коралові рифи навколо узбережжя;
- знеліснення.
Фізико-географічне районування ред.
У фізико-географічному відношенні територію Домініканської Республіки можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л the Dominican Republic, Geography. Factbook.
- ↑ Котляков В. М., 2006.
- ↑ а б Поспелов Е. М., 2005.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Домініканська Республіка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ У Домініканській Республіці стався землетрус. 10.11.2023, 21:54
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в г д ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література ред.
Українською ред.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Домініканська Республіка // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською ред.
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333.
Російською ред.
- (рос.) Доминиканская Республика // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейн. — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Доминиканская Республика // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Домініканської Республіки |
Вікісховище : Атлас Домініканської Республіки.- Карти Домініканської Республіки : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- The Dominican Republic : [англ.] : [арх. 16 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Домініканську Республіку : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Домініканської Республіки.
