Вікіпедія

Генеральний комісар держбезпеки

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комісар державної безпеки.

Генеральний комісар державної безпеки – найвище спеціальне звання вищого начальницького складу Головне управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС і НКДБ СРСР в 1935-1945 роках.

Генеральний комісар державної безпеки
Петлиці/Нашивки
Країна СРСР
Вид збройних сил ГУДБ НКВС СРСР
→ НКВС СРСР
→ НКДБ СРСР
Створено 1935
Скасовано 1945
Нижче звання комісар державної безпеки 1-го рангу
Рівноцінні звання ГУПВО НКВС СРСР:
— відсутнє[a]
ГУРСМ НКВС СРСР:
— відсутнє[b]
Сухопутні війська:
— Маршал Радянського Союзу (1935-1945)
Флот:
— відсутнє

Попереднє більш низьке звання: комісар державної безпеки 1-го рангу.

Історія використання ред.

Постановами ЦВК СРСР № 20 і РНК СРСР № 2256 від 7 жовтня 1935 року[1], оголошених Наказом НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935 [2] були введені персональні спеціальні звання для начальницького складу ГУДБ НКВС СРСР. Найвищим серед них спеціальним званням було звання комісар державної безпеки 1-го рангу.

 
На передньому плані нарком НКВС, генеральний комiсар держбезпеки Ягода Г.Г (1935 рiк)
 
Нарком НКВС, генеральний комісар держбезпеки Єжов М.I. (1938 рiк)

Введено Постановою ЦВК СРСР і СНК СРСР від 26 листопада 1935 року «Про введення звання Генеральний комісар державної безпеки і присвоєння його народному комісарові внутрішніх справ СРСР тов. Ягоді Г. Г.». За статусом відповідало військовому званню «маршал Радянського Союзу» (офіційних таблиць відповідності не було).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1943 року[3], вводилися нові спеціальні звання співробітників органів НКВС відповідні до загальновійськових (окрім вищого начальницького складу), а також вводився поділ на склади (вищий, старший, середній та молодший). Звання генеральний комісар державної безпеки залишалося найвищим званням державної безпеки, співпадаючи з армійським званням – маршал Радянського Союзу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 липня 1945 року «Про звання, форму одягу і знаки розрізнення начальницького складу Народного Комісаріату Внутрішніх Справ і Народного Комісаріату Державної Безпеки СРСР»[4] для начальницького складу НКВС та НКДБ вводилися звання аналогічні до встановлених для офіцерського та генеральського складів Червоної Армії[5]. Генеральному комісару державної безпеки, народному комісару внутрішніх справ Берії Л.П. було присвоєно військове звання маршал Радянського Союзу.

Знаки розрізнення ред.

В 1935 році в ГУДБ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. Спочатку для начскладу ГУДБ НКВС були прийняті тільки нарукавні знаки розрізнення. Для осіб середнього начскладу - червоні усічені трикутники (кількість - відповідно до звання). Дана система виявилася невдалою: нарукавні відзнаки були важкорозрізнювані, що призвело до повернення знаків розрізнення до петлиць. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти]], певного кольору. Середній та старший начальницькі склади мали сріблясті просвіти, вищий начальницький склад мав золотисті просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалася певні кількість сріблястих (старший склад), золотистих (вищий склад) п’ятипроменевих зірочок чи червоних емальованих трикутників (середній склад). Генеральний комісар мав на петлицях з золотистим просвітом одну велику щиту золотисту зірку з серпом та молотом усереднені, зірка мала срібну облямівку, також на рукавах розміщувалася велика золотиста зірка, облямована червоним, синім, зеленим і краповим шиттям над смугою.

З 1937 року в органах державної безпеки були введені знаки розрізнення армійського зразка (аналогічні вже використовувалися у військах НКВС). Нарукавні відзнаки були скасовані, був змінений вид петлиць. Петлиці встановлювалися двох видів: для гімнастерки або френча і для шинелі. Перші зберігали колишні форму і розмір, шинельні мали форму ромба з округленими увігнутими верхніми сторонами. Висота петлиці 11 см, ширина - 8,5 см, розміри шинельної петлиці: висота 13см, ширина 12,5 см. Колір петлиць залишався колишнім, крапові (темно-червоного) з малиновим кантом. Замість зірочок і кутників були встановлені знаки розрізнення, аналогічні прийнятим в РСЧА: ромби для вищого начскладу, прямокутники («шпали») - для старшого і квадрати («кубики») - для середнього. Генеральний комісар державної безпеки мав за знаки розрізнення петлиці тільки шинельного типу (ромбічні) як у маршалів радянського Союзу. Петлиця мала колір органів держбезпеки, червоні серп і молот на зірці і особливе шиття - зірка була обрамлена послідовно тонкими червоної, синьої, зеленої і краповий нитками.

В 1943 році в органах державної безпеки (як і в інших підрозділах НКВС/НКДБ так і в Червоній армії) відбувається уніфікація військових та спеціальних звань. Знаки розрізнення піддаються зміні, вони змінюють свій вигляд і їх починають розміщувати на нововведених погонах. Погони вищого начальницького складу державної безпеки були шестикутні та вкриті золотим галуном, з волошковими кантами. Галун викладався зигзагом, з волошковою стрічкою (просвітом). Генеральний комісар державної безпеки, отримує маршальські погони, з великою срібною маршальською зіркою та з гербом СРСР.

1936-1945.
1936 1937-43 1943 1943-1945
         

Носії ред.

Це звання мали три наркома внутрішніх справ:

Постановою ЦВК СРСР і СНК СРСР від 26 листопада 1935 року «Про встановлення звання Генеральний комісар державної безпеки і присвоєння його народному комісарові внутрішніх справ СРСР тов. Ягоді Г. Г.» звання Генеральний комісар державної безпеки присвоєно:

Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 27 січня 1937 року присвоєно звання Генеральний комісар державної безпеки :

Указом Президії Верховної ради СРСР від 30 січня 1941 року «Про присвоєння наркомові внутрішніх справ тов. Берія Л. П. звання Генерального комісара Державної безпеки» звання Генеральний комісар державної безпеки присвоєно:

Указом Президії Верховної ради СРСР від 9 липня 1945 звання Генерального комісара держбезпеки було скасоване у зв'язку з віднесенням службовців НКДБ СРСР до військовослужбовців і заміною спеціальних звань держбезпеки на військові. Того ж дня Берії було присвоєне військове звання Маршал Радянського Союзу.

Всі три генеральні комісари держбезпеки були засуджені до вищої міри покарання і жоден з них не був реабілітований.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ До 1943 року найвищим званням в ГУПВО НКВС було комкор, у 1940-1943 роках найвищим званням було генерал-лейтенант. З 1943 року найвищим званням стає генерал-полковник.
  2. ↑ До 1943 року найвищим званням в ГУРСМ НКВС було головний директор міліції, з 1943 року найвищим званням стало комісар міліції 1-го рангу.
  1. ↑ Постанова [[ЦВК СРСР]] № 2020 і [[РНК СРСР]] № 2256 від [[7 жовтня]] [[1935]] року. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
  2. ↑ Наказ НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935
  3. ↑ [[https://web.archive.org/web/20201024071259/https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_СССР_от_9.02.1943_о_званиях_начальствующего_состава_органов_НКВД_и_милиции Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Указ Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1943 року
  4. ↑ Указ_Президиума_ВС_СССР_от_6.07.1945_о_званиях,_форме_одежды_и_знаках_различия_начальствующего_состава_НКВД_и_НКГБ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 6 липня 1945 року
  5. ↑ Персональні звання і знаки розрізнення в органах держбезпеки. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генеральний_комісар_держбезпеки&oldid=38304685