Гексаедрити
Гексаедрити — структурний клас залізних метеоритів. Вони містять майже виключно залізо-нікелевий сплав у формі камаситу й мають значно менший вміст нікелю, аніж октаедрити[1]. Концентрація нікелю в гексаедритах завжди нижча 5,8% і лише в рідкісних випадках — нижча за 5,3%[2].
Гексаедрити | |
|---|---|
| — Структурний клас — | |
 Лінії Неймана на Сіхоте-Алінському метеориті | |
| Композиційний тип | Залізний |
| Склад | Камасит |
 Фазова діаграма нікелистого заліза, що показує залежність структури від вмісту нікелю та температури. Гексаедрити містять переважно камасит, оскільки їхній хімічний склад уможливлює існування лише камаситу як стабільної фази. | |
Назва походить від кубічної (гексаедр) форми камаситових кристалів. Після кислотного травлення на гексаедритах немає відманштеттенових структур, але досить часто на них можна побачити нейманові структури[3] — групи паралельних ліній, які перетинаються під різними кутами[4], що свідчить про зіткнення з космічним тілом, яке колись відбулося на батьківському тілі, з якого походить метеорит.[5] Ці лінії отримали свою назву на честь Йоганна Нойманна, який відкрив їх 1848 року.[6][7]
Хімічна класифікація ред.
Для поділу залізних метеоритів на окремі хімічні класи, які відповідають окремим астероїдним тілам, застосовують концентрації залишкових елементів (германію, галію та іридію). Хімічні класи, до яких належать гексаедрити[8]:
- Метеорити IIAB (до цього класу належать також деякі октаедрити);
- Метеорити IIG.
Примітки ред.
- ↑ Vagn F. Buchwald, Handbook of Iron Meteorites. University of California Press, 1975.
- ↑ John T. Wasson, Meteorites: Their Record of Early Solar-System History. W. H. Freeman, 1985.
- ↑ Залізні метеорити // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 163. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ David Darling (02-02-2015). Neumann lines. Архів оригіналу за 20-01-2015. Процитовано 02-02-2015.(англ.)
- ↑ O. Richard Norton, Rocks from Space, Mountain Press Pub., 1998, ISBN 978-0-87842-373-6, page 195.
- ↑ J. G. Burke, Cosmic Debris: Meteorites in History. University of California Press, 1986.
- ↑ Johann G. Neumann: Über die krystallinische Struktur des Meteoreisens von Braunau. In: Naturwissenschaftliche Abhandlungen Wien 3 (1849), S. 45-56.
- ↑ John T. Wasson, Meteorites: Classification and Properties. Springer-Verlag, 1974.