Ганнон Мореплавець (фінік. 𐤇‬𐤍‬𐤀) — відомий карфагенський флотоводець і мореплавець VI ст. до н. е.. Здійснив першу відому в історії подорож вдовж берегів Африки.

Ганнон, Gannonys
Народився 5 століття до н. е.
Карфаген
Помер 5 століття до н. е.
Діяльність мандрівник-дослідник
Відомий завдяки мореплавець
Знання мов пунічна
Magnum opus Перипли Ганнонаd
Конфесія сонцепоклонник
Рід Магоніди
Батько Гамількар Магонід
Мати Нагарісс
Діти Гімількон
Подорож Ганнона

Походив з родини Магонідів.

Подорож ред.

Був сином Гамількара Магоніда. Ганнон обіймав посаду суффета (судді) у Карфагені, яка за значущістю дорівнювала посаді консула у Стародавньому Римі.

Точна дата подорожі Ганнона невідома. Це відбулося, за одними відомостями, в 525 до н. е., за іншими — у 470 до н. е. За рішенням Ради десяти — вищого органу управління Карфагена — його уповноважили очолити експедицію, що мала дослідити західні береги Африки та заснувати там нові карфагенські колонії. В експедицію відправили 60 пентеконтер — п'ятидесятивесельних галер — та 30 тисяч осіб. Частина з них мала стати колоністами.

Спочатку експедиція на чолі з Ганноном пройшла вдовж північного узбережжя Африки, перетнули Стовпи Мелькарта (Гібралтарську протоку) й на значний час зупинилися у місті Гадес (сучасний Кадіс, Іспанія). Потім експедиція вирушила на південний захід. Під час подорожі Ганнон заснував декілька колоній — в гирлі річки Сус (місто Фіміатріон, сучасна Мехдія), на мису Солоент. Після тривалої зупинки на мису Солоент вирушили далі. Є відомості тільки про назви колоній — Карійська стіна, Гітт, Акра, Мелітта, Арамбіс, але неможливо визначити їх сучасне розташування. Відомо, що карфагеняни зупинялися на мису Кантен, в Могадорі та Ліксі.

Експедиція пройшла вдовж узбережжя Африки до вулкану Камерун у Гвінейській затоці. Його Ганнон назван «Феон Охема» — «Колісниця богів». Після цього вони досягли затоки Габон (карфагенське — Південний Ріг). Тут вперше вони побачили горил. Після цього експедиція Ганнона повернула назад до Карфагену.

У Карфагені Ганнон склав опис своєї подорожі, який закарбував на кам'яній дошці, та поставив у храмі Баал-Хаммона. Під час зруйнування Карфагену Сципіоном вона загинула, але текст встигли скопіювати. Історія була написана пунійською мовою (варіант фінікійської). Потім опис переклали на грецьку і під назвою «Періпл» (звіт про подорож) вона стала відомою в Стародавньому світі, а потім і у середньовічній Європі.

Подорож Ганнона була найзначнішою експедицією стародавнього світу. Тільки у XV ст. португальці зуміли пройти до тих місць, де побував Ганнон. Але для цього їм знадобилося 40 років.

Джерела ред.

  • Donald Harden, The Phoenicians, (Penguin, Harmondsworth) 1971 (1962)
  • Herodotus, transl. Aubrey de Selincourt, Penguin, Harmondsworth, 1968 (1954)
  • B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960)

Див. також ред.

Перієгети