Галага́нівка — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Розташоване на правому березі річки Тясмин, за 70 км від районного та обласного центру — міста Черкаси.

село Галаганівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Чигиринська міська громада
Облікова картка Галаганівка 
Основні дані
Засноване 1709
Населення 873 (на 01.01.2007)[1]
Площа 3,51 км²[2]
Густота населення 248,7 осіб/км²
Поштовий індекс 20915
Телефонний код +380 4730
Географічні дані
Географічні координати 49°03′19″ пн. ш. 32°43′37″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
88 м[3]
Водойми р. Ірклій
Відстань до
обласного центру
фізична: 64 кмавтошляхами: 70 км[4]
Місцева влада
Адреса ради м. Чигирин
Карта
Галаганівка. Карта розташування: Україна
Галаганівка
Галаганівка
Галаганівка. Карта розташування: Черкаська область
Галаганівка
Галаганівка
Мапа
Мапа

Населення — 873 чоловік (441 двір).

На заході сусідить з містом Чигирин та селом Чернече, на сході з селом Стецівка.

Історія ред.

Сліди первісних людей відкрито на території села ще в епоху бронзи. У І тисячолітті до нашої ери тут проживали пращури слов'ян — місцеві землеробські племена. Згодом приходять кочівники — кімерійці, скіфи, сармати. Біля села й донині збереглися кургани скіфського періоду. Перше поселення було розміщено там, де сьогодні розташовано куток нинішнього села, названий Подолом, і тяглося однією вулицею з маленькими хатинками. Мешканцями його були селяни, які тікали від панського гніту.[джерело?]

Перший документальний запис про село у 1709 році був про те, що чигиринський полковник Гнат Галаган заснував слободу Галаганівка.

Станом на 1886 рік у селі Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 1172 особи, налічувалось 211 дворових господарств, існувала православна церква[5], у 1875 році відкрита церковно-приходська школа[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1660 осіб (810 чоловічої статі та 850 — жіночої), з яких 1650 — православної віри[7].

До Другої світової війни в селі працювали сільськогосподарські артілі «Правда» та «Більшовицький сигнал».

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1074 особи, з яких 463 чоловіки та 611 жінок[8].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 924 особи[9].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Відсоток
українська 96,33 %
російська 3,13 %
білоруська 0,22 %
молдовська 0,11 %
інші 0,21 %

Сучасність ред.

У селі розташовано фермерське господарство І. Ф. Беспалого, який орендує земельні паї жителів села і землі сільської ради та займається вирощуванням зернових культур і тваринництвом.

На території Галаганівки розташовано навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів, поштове відділення, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 3 магазини, триває робота з газифікації села.

У центрі села споруджено обеліск Слави, на якому викарбувані імена 142 жителів Галаганівки, які загинули на фронтах Другої світової війни. У школі створено кімнату бойової слави, де зібрано багато матеріалів про земляків — учасників війни.

Село має футбольний клуб «Фермер», що брав участь у змаганнях чемпіонату Черкаської області.

Персоналії ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Сторінка Чигиринської районної ради. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
  2. who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 11 червня 2007.
  3. Погода в Україні
  4. maps.vlasenko.net(рос.)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2019. — с. 57
  7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-255. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела ред.