Гайсинський повіт
Гайсинський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Гайсин.
| Гайсинський повіт | ||||
 | ||||
_gaysin.PNG) | ||||
| Губернія | Подільська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Гайсин | |||
| Створений | 1797 | |||
| Скасований | 1923 | |||
| Площа | 303 586 (3316.7 км²) (1897) | |||
| Населення | 248 142 осіб (1897) | |||
| Густота | 74.8 осіб / км² | |||
| Наступники | Гайсинський район | |||
Повіт межував на заході з Брацлавським на півдні з Ольгопільським, на південному сході з Балтським повітами Подільської губернії, на сході з Уманьським та на півночі з Липовецьким повітами Київської губернії. Загальна площа повіту становила 309 666 десятин (3 383 км²).
Склад ред.
Всіх поселень в повіті було 572, в тому числі 1 місто і 11 містечок (8 власницьких і 3 казенних).
Станом на 1885[1], 1895[2], 1905[3], 1913[4][5] повіт поділявся на 12 волостей: Гранівська, Кіблицька, Кисляцька, Краснопільська, М'якохідська (згодом Красносільська), Кунянська, Ладижинська, Нижчекропивнянська, Соболівська, Теплицька, Тернівська, Хащуватська та місто Гайсин з Гайсинськими хуторами.
Станом на 1886 рік налічував 134 сільських громад, 163 поселення у 12 волостях. Населення — 158 909 осіб (78698 чоловічої статі та 80211 — жіночої), 22 754 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 152998 | 118633 |
| Приватної власності | 123473 | 77438 |
| Казенної власності | 18541 | 1591 |
| Іншої власності | 8574 | 5841 |
| Загалом | 303586 | 203503 |
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 248 142 чоловік. З них 86,33 % — українці, 10,37 % — євреї, 1,88 % — росіяни, 1,23 % — поляки[6].
Станом на 1922 повіт поділявся на 14 волостей[7]. До вже існуючих додалися дві волості: Джулинська і Севаст'янівська.
Джерела ред.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Посилання ред.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
- ↑ Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
- ↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
- ↑ Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Кіевской, Подольской и Волынской губерніямъ / М. В. Довнаръ-Запольскій. — Кіевъ : Изд. Т-ва Л. М. Фишъ и П. Е. Вольсовъ, 1913. — 1158 с. (рос. дореф.)
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 19 листопада 2008.
- ↑ Народный комиссариат внутренних дел. Сборник губерний, уездов и волостей РСФСР, УССР и БССР. — Москва : Государственное издательство, 1922.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |