Га́йсинська окру́га  — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, утворена 7 березня 1923 року у складі Подільської губернії. Адміністративний центр — місто Гайсин.

Гайсинська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Подільська
Утворена: 1923
Ліквідована: 1925
Населені пункти та ради
Окружний центр: Гайсин
[[Зображення:
Карта Гайсинської округи, адміністративний поділ після 12 квітня 1923
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Історія ред.

Гайсинську округу створено згідно з постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 р. № 311 «Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії». Округа поділялася на 14[1] районів: Бершадський, Гайсинський, Гранівський, Дашівський, Зятковецький, Красносільський, Ладижинський, Ольгопільський, Ситковецький, Соболівський, Теплицький, Тернівський, Устянський, Хащуватський.

19 листопада 1924 року постановою ВУЦВК і Раднаркому УСРР на території Гайсинської округи утворено новий Джулинський район та розформовано Красносільський, Устянський і Зятковецький райони. Одночасно було дещо змінено як межі районів Гайсинської округи, так і зовнішні межі самої округи.

Проєкт постанови ВУЦВК і СНК щодо розформування Гайсинської, Шевченківської, Олександрійської та Бердянської округ у відповідності до постанови Пленуму ЦАТК, у зв'язку з необхідністю додаткового уточнення окружних кордонів, виносився на розгляд Комісії по переходу на триступеневу систему управління. Їх окружні кордони встановлювались у відповідності до постанови ЦАТК від 11 травня 1925 р.
Рішенням Президії ВУЦВК від 3 червня 1925 року Гайсинську округу було ліквідовано через економічну слабкість і поганий зв'язок периферії округи з окружним центром[1], а її територію переважно включено до Тульчинської округи.
Згідно з названим проєктом Гайсинську округу Подільської губернії планувалося розформувати з віднесенням території: Теплинського, Терновського та частини Грановського районів до складу Уманської округи Київської губернії; Хащеватського району до складу Первомайської округи Одеської губернії; Дашевського та Ситковецького районів до складу Вінницької округи Подільської губернії; Гайсинського, Соболевського, Ладижинського, Бершадського, Ольгопольського, Джулинського районів до складу Тульчинської округи Подільської губернії.
Проєкт розформування Гайсинської округи цілком відповідав попередньому проєкту ВУЦВК та СНК та був схвалений Укрдержпланом. Задля врегулювання окружних кордонів, у відповідності до клопотання місцевого населення, ЦАТК визнала за доцільне передачу чотирьох сільрад Оратівського району Уманської округи Київської губернії до складу Дашевського району Гайсинської округи, що розформувалася. У зв'язку з переходом на триступеневу систему управління ЦАТК і надалі вносила корективи в адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії. Корективи торкнулись районування Вінницької, Проскурівської, Кам'янецької, Могилівської округ. Найбільших змін зазнали: Вінницька округа, в якій розформувався Юзвинський район; Кам'янецька округа, де розформувався Калюський район; Могилівська округа, у складі якої створювався новий Яругський район.

Керівники округи ред.

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У ред.

Голови окружного виконавчого комітету ред.

Примітки ред.

  1. а б Олійник М. П. Проведення адміністративно-територіальної реформи 1923 року на Поділлі: досягнення та прорахунки (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2013. Процитовано 30 серпня 2013.

Посилання ред.