Вітко Артем Леонідович

політик

Артем Леонідович Вітко (нар. 31 січня 1983(19830131), Прага, Чехословаччина) — командир добровольчого батальйону МВС України «Луганськ-1», народний депутат України 8-го скликання.

Вітко Артем Леонідович
Файл:AR-V2.jpg
Народження 31 січня 1983(1983-01-31) (41 рік)
Прага, Чехія
Країна Україна
Приналежність Україна Україна
Партія Радикальна партія Олега Ляшка
Член Верховна Рада України VIII скликання
Звання Капітан
Командування «Луганськ-1»
Війни / битви Антитерористична операція на Донбасі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Радикальна партія Олега Ляшка 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Зовнішні зображення
Артем Вітко презентує луганський штаб «Руху опору»
Зовнішні зображення
Артем Вітко під час АТО

Біографія ред.

Народився в родині військовослужбовця. Закінчив Харківський військовий університет. Служив у Збройних силах України, звідки звільнився в запас у зв'язку із скороченню штатів[1]. Має звання капітана[2].

Працював у Державному агентстві земельних ресурсів України[1].

У квітні 2014 року очолив Луганський обласний штаб «Руху опору», неполітичного громадського руху створеного для захисту України за ініціативою Юлії Тимошенко[3]. 21 квітня новостворену організацію презентували в обласному штабі ВО «Батьківщина» на прес-конференції, в якій взяли участь керівник луганського штабу «Руху опору» Артем Вітко та його заступник Юрій Нечитайлов[4]. Після того, як ГУ МВС України у Луганській області після вказівки Голови МВС Арсена Авакова[5][6] розпочало у тому ж місяці у співпраці з луганським штабом «Руху опору» формувати три добровольчі батальйони МВС — «Тимур», «Стаханов» і «Луганськ», — був призначений заступником командира БПСМОП «Луганськ»[1]. Зволікання керівництва Луганського ГУ МВС із озброєнням добровольців привело до розгрому започаткованих підрозділів[7][8][9]. Тоді луганські патріоти передислокувалися до Дніпропетровщини, де було завершено формування батальйону, — як «Луганськ-1» у структурі ГУ МВС України у Дніпропетровській області. Особовий склад підрозділу в той час складався на 80 % із луганчан[1][10]. Комбатом «Луганська-1» було призначено Андрія Левка[11][12]. Насправді це був Артем Вітко, який до обрання народним депутатом носив на людях балаклаву і використовував цей позивний, щоб забезпечити безпеку своїх друзів, рідних та близьких на Луганщині[13][14].

На чолі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1» взяв участь в Антитерористичній операції на Донбасі[2]. Особисто звільняв Лисичанськ,Рубіжне, Сєвєродонецьк, з батальйоном дійшов до передмість Луганська[1]; із РПГ-7 підбив БМД 76-ї Псковської десантної дивізії[1][15].

У 2017 р. закінчив Національний університет оборони України та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр військового управління»[джерело?].

Політична діяльність ред.

Був включений до виборчого списку Радикальної партія Олега Ляшка під № 7 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на дострокових виборах до Верховної Ради 2014. У декларації про доходи у 2013 році зазначив особистий дохід у розмірі 42 тис. 500 гривень[16]. Обраний народним депутатом України.

18 вересня 2015-го відмовився виходити із коаліції.

Сімейний стан ред.

Неодружений

Цікаві факти ред.

  • 26 січня 2015 року у Страсбурзі перед початком сесії ПАРЄ Вітко і Дмитро Лінько облили символічною українською «кров'ю» головного комуніста Росії Зюганова, а потім, ще й трохи його пом'яли на прощання; присутня при цьому французька поліція дипломатично не втручалася[17].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Артем Вітко: Треба було боротися за Крим. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2015. 
  2. а б Штаб Ляшко: инсинуации, коньяк, «грады» и сантиметры [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. У луганского штаба Движения сопротивления появился руководитель [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. На Луганщине создан Штаб национального движения сопротивления [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Аваков сформує регіональні спецпідрозділи МВС на основі громадських утворень. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 24 лютого 2015. 
  6. МВС набирає добровольців спецпідрозділу з охорони порядку на південному сході. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 24 лютого 2015. 
  7. У Луганську сепаратисти захопили командира спецпідрозділу «Тимур» [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.], Новини «ТСН», 28 квітня 2014
  8. Відео про блокування батальйону «Тимур» у м. Щастя 28 квітня 2014. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 24 лютого 2015. 
  9. Информация о событиях, произошедших сегодня с бойцами отряда «Тимур», МВС України, 28 квітня 2014
  10. МВД объявило набор в батальоны «Луганск-1» и «Артемовск» [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Батальйон «Луганськ» затримав озброєних бойовиків під Лисичанськом (Фото). Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015. 
  12. Командир батальйону «Луганськ» закликав людей без крові на руках, скласти зброю (Відео). Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015. 
  13. Андрій Левко [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.], Агентство «УНІАН»
  14. Комбат «Луганска-1» просит тяжелого вооружения для боя с десантниками из Пскова (видео). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 24 лютого 2015. 
  15. Уничтожен батальоном Луганск 1 российский БМД 01.09.14
  16. Перелік доходів. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2015. 
  17. Лідера російських комуністів Зюганова у Страсбург облили символічною «кров'ю» і дали «по ворожій морді». Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2015. 

Посилання ред.