Вітебська провінція
Вітебська провінція (рос. Витебская провинция) — адміністративно-територіальна одиниця у Могилівській губернії та Псковській губернії Російської імперії в 1772-1776 роках. Центр — місто Вітебськ[1].
| Вітебська провінція | ||||
| Центр | Вітебськ | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1772 | |||
| Ліквідовано | 1776 | |||
| Площа | 12 401 км² (1776) | |||
| Попередники |
 Вітебське воєводство | |||
| Наступники |
 Вітебська губернія | |||
Історія ред.
Вітебська провінція у складі Могилівської губернії 28 травня 1772 року була створена указом російської імператриці Катерини II з частин теренів Вітебського воєводства Великого князівства Литовського у Речі Посполитій, що були анексовані Росією під час Першого розділу Речі Посполитої[2].
У серпні 1772 р. було вирішено в Росії, що м. Вітебськ з цією провінцією передати під сусідню Псковську губернію[3]. 23 листопада 1772 р. був опублікований указ Сенату Російської імперії, який підтвердив поділ на провінції Псковської й Могилівської губерній[4]. Врешті Псковська губернія з центром у м. Опочка складалася з 5 провінцій[5]:
- 2-х російських — Псковської[ru] і Великолуцької[ru],
- 3-х білоруських: Полоцької[ru], Вітебської й Двинської[ru][6].
22 липня 1773 р. оголошено указ про поділ Вітебської провінції на повіти з центрами в м. Веліжі, м. Городку й м. Вітебську[7].
У листопаді 1775 р. вийшла нова «Установа для управління губерніями», згідно з яким провінції були ліквідовані[8]. Однак, фактично поділ на провінції ще існував при створенні Полоцької губернії в серпні 1776 р.[9]. У 1777 р. оголошено указ про поділ Полоцької губернії на повіти[10], але введення в Полоцьку губернію «Установи для управління губерніями» 1775 р. відбулося лише у травні 1778 р. після указу 10 січня 1778 р.[11].
У складі Полоцької губернії тоді заснували 11 повітів: Полоцький[ru], Дрісенський[ru], Себезький[ru], Невельський[ru], Дінабургський, Режицький[ru], Люцинський[ru], Вітебський[ru], Веліжський[ru], Городокський[ru] та Суразький[ru]. Після 3-го поділу Речі Посполитої 1793 р. через нові анексовані терени було створено 12-й, Лепельський повіт[ru]. У 1796 р. утворено Білоруську губернію із центром у м. Вітебськ, а у 1802 р. утворена Вітебська губернія із центром у м. Вітебськ.
Географія ред.
Площа 851 284 десятини. Включала 7 містечок, 166 сіл, 2910 малих сільських поселень, державним володінням була Вітебська економія і 17 староств з часу Великого князівства Литовського, серед яких найбільшими були Веліжське, Усвятське та Єзеріщенське.
Управління ред.
Очолювалася воєводою (Юзеф Антоній Сологуб[ru]), при якому діяла Вітебська провінційна канцелярія.
Провінція була воєнізованою, тобто ділилася за колишнім військовим принципом території полку і «воєнізованих» комісарств (території кількох сотень).
Провінція підпорядковувалася губернській канцелярії й губернаторові у м. Опочка. Провінція управлялася провінційною канцелярією. Їй підпорядковувалися комісарства. У центрах комісарств перебували комісарські правління. Їм підпорядковувалося населення певної території. Основною одиницею комісарства були державні військові слободи. У них жили в основному військові обивателі.
Примітки ред.
- ↑ (пол.)Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XIII, str. 633 [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.)«Полное собрание законов Российской империи». Собрание Первое. Том XIX. № 13808.
- ↑ (рос.)«Полное собрание законов Российской империи». Собрание Первое. Том XIX. № 13848.
- ↑ (рос.)«Полное собрание законов Российской империи». Собрание Первое. Том XIX. № 13888.
- ↑ Тархов С. А.. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет, 1708—1914 гг. // География : журнал. — Первое сентября, 2001. — № 15. Архівовано з джерела 8 липня 2018.(рос.)
- ↑ (рос.)доклад белорусского генерал-губернатора графа З. Г. Чернышева 09 октября 1772 г., ПСЗРИ. Т. 19. № 13879.
- ↑ (рос.)«Полное собрание законов Российской империи». Собрание Первое. Том XIX. № 14014.
- ↑ (рос.)«Полное собрание законов Российской империи». Собрание Первое. Том XX. № 14392.
- ↑ (рос.)«Полное собрание законов Российской империи». Собрание Первое. Том XX. № 14499.
- ↑ (рос.)«Полное собрание законов Российской империи». Собрание Первое. Том XX. № 14603
- ↑ (рос.)«Полное собрание законов Российской империи». Собрание Первое. Том XX. № 14691.
Джерела ред.
- (біл.) Анішчанка, Я. К., «Віцебская правінцыя» / Я. К. Анішчанка // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т., Т.2: "Беліцк — Гімн" / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0. — С.326.
- (рос.)Витебская губерния: государственные, религиозные и общественные учреждения (1802—1917) / Т. Е. Леонтьева [и др.] ; сост. Т. Е. Леонтьева, Д. Л. Яцкевич ; редкол.: А. К. Голубович (гл. ред.) [и др.]. — Минск: БелНИИДАД, 2009. — 524 с., [16] с.: ил.
- (рос.)Хронологический указатель Указов и правительственных распоряжений по губерниям Западной России, Белоруссии, и Малороссии за 240 лет, с 1652 по 1892 год / Составил и издал С. Ф. Рубинштейн. Вильнюс, 1894. С 103.
- (рос.)Полное собрание законов Российской империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. (в 45 томах) [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Тархов С. А., «Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.], 1708—1914 гг.» // География: журнал. — Первое сентября, 2001. — № 15. (рос.)
Посилання ред.
- (рос.)Витебская область [Архівовано 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Мультипортал KM.RU, ООО «КМ онлайн»
- (рос.)Витебская губерния. Государственные, религиозные и общественные учреждения. 1802—1917 гг. [Архівовано 21 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі
- (рос.)Витебская область [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (история) // «Планета Земля» Geosfera.Org
- (рос.)Полоцк — Літва — Rzeczpospolita — Беларусь. Это наше, здесь мы беларусы. 1100 лет Беларуси в цитатах и исторических портретах (исторический коллаж), книга вторая. / Прокопчук Артур, 2018 г. — ISBN 9785449035035