Вісь Воєйкова
Вісь Воєйкова або Велика вісь Євразійського материка — умовна лінія між зоною високого атмосферного тиску Євразійського материка та зоною пониженого тиску, що лежить приблизно вздовж паралелі 50° пн. ш. Названа на честь російського кліматолога Олександра Воєйкова, який вперше її дослідив
Характеристика ред.
Вісь Воєйкова тягнеться майже через усю Євразію від озера Байкал, де знаходиться центр Сибірського антициклону, до Карпатських гір, прямує через південь Франції до Піренейського півострова і далі до Азорських островів (центр Азорського антициклону).
Велика вісь Євразійського континенту краще виражена у зимовий період. Зона високого тиску, що формується на південь від вісі Воєйкова, характеризується сухою безхмарною погодою, штилем або слабким вітром, дуже холодною погодою взимку і жарким літом.[1] Зона високого тиску на Євразії відхиляє циклони з Атлантики на північ. Широкий розвиток Азійського антициклону пояснюється також наявністю центрів стійкого зниженого атмосферного тиску в Північній Атлантиці в районі Ісландії (Ісландський циклон) і над північною частиною Тихого океану біля Алеутських островів Алеутський циклон). [2] У той же час в Атлантичному океані і над Арктикою є центри високого атмосферного тиску (Азорський і Сибірський максимуми). На сході Азії з цієї причини поширені аномально холодні і сухі зими (порівняно з цими широтами в Європі).
По обидва боки від вісі Воєйкова панують вітри різного напрямку: на північ від неї переважають західні та південно-західні вітри, які переносять вологе повітря з Атлантичного океану, на південь – східні і північно- східні вітри з середини континенту.[2]
На території України ред.
В межах України вісь Воєйкова проходить уздовж лінії Луганськ — Дніпро — Балта. На північ від цієї смуги переважають західні відносно теплі і вологі вітри (і циклональний тип погоди), на південь — східні і південно-східні холодні й сухі вітри (та антициклональний тип погоди).[2] У теплий період ця вісь послаблюється, оскільки внаслідок прогрівання суходолу майже вся територія України потрапляє в зону зниженого тиску, а тому дмуть західні вітри. І лише на півдні продовжують панувати східні вітри.
Для зими характерно вплив Азійського антициклону, особливо на лівобережжя Дніпра, що зумовлює тут різке зниження температури повітря, сильний вітер й заметілі. [1]
Джерела ред.
- Сергій Федака. Сучасна Україна: портрет з натури. — 2011. — 295 с. — С. 9–10.
Посилання ред.
- ↑ а б Нетробчук І. М. Фізична географія України: конспект лекцій / Волинський національний університет імені Лесі Українки, географічний факультет, кафедра фізичної географії. Луцьк: Вежа–Друк, 2021. с.100. - с.34 Процитовано 10 листопада 2023
- ↑ а б в Врублевська О. О., Катеруша Г. П., Гончарова Л. Д. (2013). Кліматологія: підручник (українська) . Одеса: Екологія. с. 186. ISBN 978-966-8145-91-9.