Віппер Борис Робертович

Борис Робертович Віппер (латис. Boriss Vipers; 3 (15) квітня 1888(18880415), Москва — 24 січня 1967, Москва) — латвійський радянський мистецтвознавець, що спеціалізувався на західноєвропейському мистецтві, зокрема, на мистецтві Італії і Голландії, а також Росії і Латвії. Заслужений діяч мистецтв РСФРР (1959), член-кореспондент АМ СРСР (1962), професор (1918). Син історика Р. Ю. Віппера.

Віппер Борис Робертович
Народився 3 (15) квітня 1888[1]
Москва, Російська імперія[2]
Помер 24 січня 1967(1967-01-24)[2][1][3] (78 років)
Москва, СРСР[2]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater МДУ
Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Галузь мистецтвознавство
Заклад Латвійський університет
МДУ
Латвійська академія мистецтв
Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна
Державний інститут мистецтвознавстваd
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d]
Вчителі Nikolay Ilyich Romanovd
Відомі учні Антонова Ірина Олександрівна
Yevsey Rotenbergd
V. N. Prokofʹevd
Аспіранти, докторанти Yevsey Rotenbergd
Yury Zolotovd
V. N. Prokofʹevd
Батько Віппер Роберт Юрійович
Діти Yury Vipperd
Нагороди
заслужений діяч мистецтв РРФСР
Хрест визнання

Навчався в Московському університеті (1906—1911), викладав у Московському (з 1915) і Латвійському (1924—1941) університетах. З 1944 року виконував обов'язки директора наукового відділу у Державному музеї образотворчих мистецтв ім. Пушкіна. Основні праці присвячені кардинальним проблемам історії мистецтва (питанням реалізму, боротьби напрямків, історії стилів і жанрів), вирізняються широтою узагальнень і охвату матеріалу, різнобічним аналізом історико-художніх процесів, точним виділенням визначальних якостей творів мистецтва.[4]

Твори ред.

  • (рос.) Проблема и развитие натюрморта, Казань, 1922;
  • (латис.) Latvijas māksla baroka laikmetā, Rīga, 1937, (англ.) Baroque art in Latvia, Rīga, 1939;
  • (рос.) Тинторетто. М., 1948;
  • (рос.) Борьба течений в итальянском искусстве XVI века, М., 1956;
  • (рос.) Становление реализма в голландской живописи XVII века, М., 1957;
  • (рос.) Очерки голландской живописи эпохи расцвета (1640—1670), М., 1962;
  • (рос.) Проблемы реализма в итальянской живописи XVII—XVIII вв., М., 1966;
  • (рос.) Статьи об искусстве, М., 1970;
  • (рос.) Введение в историческое изучение искусства, М., 1970;
  • (рос.) Итальянский ренессанс XIII—XVI века (в 2-х томах), М., «Искусство», 1977.

Примітки ред.