Вінцентій Кузневич
польський архітектор
Вінце́нтій Кузне́вич (пол. Wincenty Kuźniewicz; 1846, Львів — 31 жовтня 1902, там само) — архітектор.
| Вінцентій Кузневич | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народження | 1846 |
| Смерть | 30 жовтня 1902 |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм |
 Вінцентій Кузневич у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився у Львові. Учасник польського повстання 1863 року. Служив рядовим у відділах Запаловича і Міневського. Брав участь у битвах під Тишовцями і Молозовом[1]. Навчався у Швейцарії та Франції. Від 1875 року проживав у Львові, де заснував будівельну фірму, мав власну цегельню. Автор низки житлових будинків у стилі історизму. Директор кредитної спілки Towarzystwo zaliczkowe[2]. Член Товариства будівничих, а також Товариства прикрашення і розвитку міста. Проживав у Львові на вулиці Замойського, 10 (тепер вулиця Романчука)[3]. Помер 31 жовтня 1902 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі[2].
- Роботи у Львові
- Будинок на вулиці Пекарській, 9 (1877). Зберігся у зміненому вигляді після перебудови за проектом Юзефа Авіна у 1922—1926 роках[4].
- Добудова четвертого поверху над тильною кам'яницею Домбровською на площі Ринок, 21 (1880)[5].
- Реконструкція офіцини будинку на площі Ринок, 8 (1886)[6].
- Будинок на вулиці Валовій, 14 (1888)[7].
- Вілла з елементами «швейцарського» стилю на нинішній вулиці Шевченка, 33 (1889).
- Будинок на вулиці Смольського, 8 (1890—1891).
- Будинки на вулиці Митрополита Андрея, 16, 18, 20 (1892).
- Приміщення Польської крайової фабрики кахлевих печей на вулиці Стуса, 25 (1894)[8]
- Ґрунтовна перебудова житлового будинку XVII—XIX століть на площі Ринок, 39 (1896)[9].
-
Вулиця Пекарська, 9 -
Вулиця Валова, 14 -
Вулиця Смольського, 8
Примітки ред.
- ↑ Białynia Chołodecki J. Księga pamiątkowa opracowana staraniem Komitetu Obywatelskiego w czterdziestą rocznicę powstania r. 1863/1864. — Lwów: Drukarnia i litografia Pillera i Spółki, 1904. — S. 277. (пол.)
- ↑ а б Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 464. — ISBN 83-04-04414-5. (пол.)
- ↑ Inseraty // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 3, 7. (пол.)
- ↑ Kravtsov S. Józef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG, 2010. — P. 140. — ISBN 978-83-7181-655-0. (англ.)
- ↑ Харчук Х. Пл. Ринок, 21 — колишня кам'яниця Домбровська [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Харчук Х. Пл. Ринок, 08 — колишня кам'яниця Бернатовичівська [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 168. — ISBN 5-7745-0358-5.
- ↑ Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 283. — ISBN 978-617-629-076-6.
- ↑ Вуйцик В. Державний історико-архітектурний… — С. 172.
Джерела ред.
- Бірюльов Ю. О. Кузневич Вінцентій // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 659—660. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Бірюльов Ю. О. Кузневич Вінцентій // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка. — К : Поліграфсервіс, 2014. — Т. 15. — С. 664—665. — ISBN 978-966-02-7305-4.