Вільге́льм Ті́рський (лат. Willelmus Tyrensis; 1130(1130)29 вересня 1186) — єрусалимський католицький прелат, архієпископ Тірський (11751186). Канцлер Єрусалимського королівства за короля Амальріка І. Учасник і хроніст хрестових походів. Автор 23-томної «Історії», цінного джерела з історії Єрусалимського королівства та середньовічного Близького Сходу. Також — Гійо́м Ті́рський (фр. Guillaume de Tyr)

Вільгельм Тірський
Архієпископ Тірський
6 червня 1175 — 29 вересня 1186
 
Діяльність: історик, священник, письменник, архієпископ
Народження: 1130[1][2]
Єрусалим, Єрусалимське королівство
Смерть: 29 вересня 1186
Єрусалим, Єрусалимське королівство

CMNS: Вільгельм Тірський у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в Єрусалимі. Вільно володів латиною, французькою, грецькою, арабською, сирійською та німецькою мовами.

Вільгельм був архідияконом тірського митрополита і наставником принца-спадкоємця Болдуїна, саме він вперше зауважив у юного принца ознаки прокази. Дещо пізніше Вільгельм був посланцем до Константинополя і Риму; за його участі та його зусиллями в 1168 році було укладено союз із Візантійським імператором Мануїлом I Комнином.

У 1174 році Вільгельма було призначено архієпископом Тірським. На цій посаді він керував політикою Єрусалимського королівства; в 1179 році був присутній на Третьому Латеранському соборі в Римі, що встановив порядок обрання пап. По смерті Балдуїна IV (1185) королівство перебувало на межі загибелі, і Вільгельм переїхав до Франції проповідувати необхідність нового хрестового походу. На його заклик зголосилися кілька європейських монархів (королі Англії, Франції та Німеччини). Вільгельм Тірський помер у 1186 році, так і не закінчивши свої праці.

«Історія» ред.

  • «Історія арабів» — не збереглася[3]. Описувала історію мусульманського світу від часів Магомета до 1184 року[3].
  • «Історія» (лат. Historia) — в 23 книгах, упорядкована у 1170—1184 роках. Найповніша хроніка з історії хрестових походів, особливо першого і другого[3]. Описує події 10951184 років. Написана за наказом єрусалимського короля Альмаріка І[3]. Його наступник — монах Герольд — додав ще 7 книг, а вже невідомий історії монах довів розповідь до 1275 року ( «Історія священної війни християнських королів у Палестині та східних краях» (лат. Historia belli sacri a principibus christianis in Palaestina et in Oriente gesti)).

Примітки ред.

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11863304X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б в г Гийом Тирский // Средневековая латинская литература IV-IX вв. Москва: Наука, 1970.

Джерела ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм Тірський