Вікіпедія

Віктор Палссон

Віктор Палссон (ісл. Victor Pálsson, нар. 30 квітня 1991, Рейк'явік) — ісландський футболіст, півзахисник бельгійського клубу «Ейпен» та національної збірної Ісландії.

Ф
Віктор Палссон
Віктор Палссон
Віктор Палссон
Особисті дані
Народження 30 квітня 1991(1991-04-30) (32 роки)
  Рейк'явік, Ісландія
Зріст 185 см
Вага 77 кг
Громадянство  Ісландія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Бельгія «Ейпен»
Номер 4
Юнацькі клуби
2004–2007
2007–2009
2009–2010 		Ісландія «Фількір»
Данія «Орхус»
Англія «Ліверпуль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2011 Англія «Ліверпуль» 0 (0)
2010 →  Англія «Дагенем» 2 (0)
2011–2012 Шотландія «Гіберніан» 31 (1)
2012 США «Нью-Йорк Ред Буллз» 16 (0)
2012–2014 Нідерланди «Неймеген» 50 (4)
2014–2015 Швеція «Гельсінгборг» 33 (3)
2015–2017 Данія «Есб'єрг» 35 (3)
2017–2019 Швейцарія «Цюрих» 47 (1)
2019–2021 Німеччина «Дармштадт 98» 67 (6)
2021–2022 Німеччина «Шальке 04» 28 (0)
2022–2023 США «Ді Сі Юнайтед» 28 (0)
2023– Бельгія «Ейпен» 30 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007 Ісландія Ісландія U-17 7 (0)
2008–2009 Ісландія Ісландія U-19 6 (0)
2009–2012 Ісландія Ісландія U-21 11 (0)
2014– Ісландія Ісландія 43 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 березня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 березня 2024.

Клубна кар'єра ред.

Народився 30 квітня 1991 року в Рейк'явіку в родині португальця і ісландки, а його дід по батьківській лінії був уродженцем Мозамбіку. Почав займатись футболом в рідному місті в клубі «Фількір». Незабаром спортивний директор данського клубу «Орхус» помітив його талант і у 2007 Віктор підписав трирічний контракт з клубом, де він регулярно грав у молодіжній команді. За цей час Палссон встиг зіграти за збірні Ісландії всіх рівнів.

Саме там їм зацікавився англійський «Ліверпуль». «Червоні» влаштували ісландцю перегляд, на якому Віктор переконав тренерів клубу у своїй спроможності. Палссон тільки повинен був почати виступати за першу команду «Орхуса», але мерсісайдці хотіли, щоб він перебрався на «Енфілд» негайно. Ціна переходу склала 300 тис. фунтів, а Палссон підписав контракт на 2,5 роки. Свою першу гру за резерв він зіграв у січні, провівши 15 хвилин у грі проти дубля «Манчестер Юнайтед», а у наступному сезоні він став основним гравцем резерву, при цьому він грав не в півзахисті, а на позиції центрального захисника. Таким чином Палссон почав кар'єру на батьківщині, як нападник, у Данії він став півзахисником, а в «Ліверпулі» став грати в обороні. Віктор був регулярним партнером Даніеля Аяли або Кріса Мавінги на позиції центрального захисника в тому сезоні, в якому резерв «червоних» завоював черговий титул чемпіона Прем'єр-Ліги серед резервних команд[1].

 
Віктор Палссон під час виступів за «Нью-Йорк Ред Буллз». 2012 рік.

На професійному рівні Віктор дебютував у листопаді 2010 року, перейшовши на правах оренди до клубу третього за рівнем дивізіону Англії «Дагенем енд Редбрідж»[2][3], за який зіграв дві гри у чемпіонаті і одну гру в Кубку Англії, після чого повернувся в «Ліверпуль», але за першу команду «червоних» так і не зіграв жодної гри[4].

28 січня 2011 року Віктор підписав 18-місячний контракт з клубом шотландської Прем'єр-ліги «Гіберніан»[5][6], де взяв 91 номер за роком свого народження. Через два дні дебютував у вищому дивізіоні в грі проти «Данді Юнайтед» (0:3)[7], а забив перший гол за клуб у матчі проти «Кілмарнока» (2:1) з пенальті 12 лютого того ж року[8]. Віктор був основним тренером команди за тренерства Коліна Келдервуда, але втратив місце після того як Кальдервуд був замінений на Пета Фенлона[9]. В результаті 10 січня 2012 року «Гіберніан» оголосив, що Віктор покинув клуб після того, як було досягнута домовленість про розірвання контракту[9][10].

10 лютого 2012 року Палссон підписав контракт з клубом МЛС «Нью-Йорк Ред Буллз»[11][12]. Втім у американській команді Палссон теж не став основним гравцем[13] і вже у серпні був відданий в оренду в нідерландський «Неймеген»[14], який в кінці року підписав з гравцем повноцінний контракт на 3,5 року[15]. Граючи у складі «Неймегена» здебільшого виходив на поле в основному складі команди, але за підсумками сезону 2013/14 клуб зайняв 17 місце та вилетів з вищого дивізіону, після чого у серпні 2014 року став гравцем шведського «Гельсінгборга»[16], де провів один рік.

31 серпня 2015 року підписав чотирирічний контракт з данським «Есб'єргом»[17]. Щоправда і з цією командою вилетів з вищого дивізіону за результатами сезону 2016/17 і У липні 2017 року підписав трирічний контракт з швейцарським «Цюрихом»[18]. З цією ж командою у першому ж сезоні виграв Кубок Швейцарії 2017/18. За півтора роки відіграв за команду з Цюриха 47 матчів в національному чемпіонаті.

На початку 2019 року перебрався до Німеччини, де відіграв два з половиною сезони за друголіговий «Дармштадт 98». Влітку 2021 року за 700 тисяч євро перейшов до «Шальке 04», команди, що також вибула до Другої Бундесліги і з якою гравець уклав дворічний контракт.

Утім, провівши один сезон за «Шальке», 27 липня 2022 року за 500 тисяч євро перебрався до американського «Ді Сі Юнайтед». За вашингтонський клуб дебютував 13 серпня 2022 року в матчі проти «Нью-Інгленд Революшн».

28 липня 2023 року Палссон повернувся до Європи і перейшов у клуб чемпіонату Бельгії «Ейпен», підписавши трирічний контракт[19].

Виступи за збірні ред.

2007 року дебютував у складі юнацької збірної Ісландії, взяв участь у 13 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 2009—2012 років залучався до складу молодіжної збірної Ісландії. На молодіжному рівні зіграв в 11 офіційних матчах.

4 червня 2014 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Ісландії в товариському матчі проти Естонії (1:0) у Рейк'явіку, замінивши на 84-й хвилині матчу Гільві Сігюрдссона.

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Ісландія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
4-6-2014 Рейк'явік Ісландія   1 – 0   Естонія товариський матч -   84'
16-1-2015 Орландо Канада   1 – 2   Ісландія товариський матч -   46'
19-1-2015 Орландо Канада   1 – 1   Ісландія товариський матч -   46'
31-1-2015 Таллінн Естонія   1 – 1   Естонія товариський матч -   46'
10-1-2017 Наньнін КНР   0 – 2   Ісландія товариський матч -
15-1-2017 Нанкін Ісландія   0 – 1   Чилі товариський матч -   80'
8-9-2018 Санкт-Галлен Швейцарія   6 – 0   Ісландія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -
11-9-2018 Рейк'явік Ісландія   0 – 3   Бельгія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -   80'
11-10-2018 Генгам Франція   2 – 2   Ісландія товариський матч -   71'
15-11-2018 Брюссель Бельгія   2 – 0   Ісландія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -
19-11-2018 Ойпен Катар   2 – 2   Ісландія товариський матч -   62'
11-10-2019 Рейк'явік Ісландія   0 – 1   Франція Відбір до ЧЄ 2020 -
14-10-2019 Рейк'явік Ісландія   2 – 0   Андорра Відбір до ЧЄ 2020 -   80'
14-11-2019 Стамбул Туреччина   0 – 0   Ісландія Відбір до ЧЄ 2020 -
17-11-2019 Кишинів Молдова   1 – 2   Ісландія Відбір до ЧЄ 2020 -   43'
5-9-2020 Рейк'явік Ісландія   0 – 1   Англія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -
8-9-2020 Брюссель Бельгія   5 – 1   Ісландія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -
8-10-2020 Рейк'явік Ісландія   2 – 1   Румунія Відбір до ЧЄ 2020 -
11-10-2020 Рейк'явік Ісландія   0 – 3   Данія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -
14-10-2020 Рейк'явік Ісландія   1 – 2   Бельгія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -   82'
12-11-2020 Будапешт Угорщина   2 – 1   Ісландія Відбір до ЧЄ 2020 -
15-11-2020 Копенгаген Данія   2 – 1   Ісландія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -   46'
18-11-2020 Лондон Англія   4 – 0   Ісландія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -
25-3-2021 Дуйсбург Німеччина   3 – 0   Ісландія Відбір до ЧС 2022 -   82'
28-3-2021 Єреван Вірменія   2 – 0   Ісландія Відбір до ЧС 2022 -   84'
31-3-2021 Вадуц Ліхтенштейн   1 – 4   Ісландія Відбір до ЧС 2022 1
2-9-2021 Рейк'явік Ісландія   0 – 2   Румунія Відбір до ЧС 2022 -
8-9-2021 Рейк'явік Ісландія   0 – 4   Німеччина Відбір до ЧС 2022 -   60'   89'
8-10-2021 Рейк'явік Ісландія   1 – 1   Вірменія Відбір до ЧС 2022 -
Усього Матчів 29 Голів 1

Титули і досягнення ред.

«Цюрих»: 2017–18

Примітки ред.

  1. ↑ Виктор Палссон — liverpoolfc.ru[недоступне посилання з червня 2019]
  2. ↑ Defender seals loan switch. Liverpoolfc.tv. 4 листопада 2010. Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 11 грудня 2018.
  3. ↑ Dagenham and Redbridge sign Victor Palsson on loan. BBC Sport. 4 November 2010.
  4. ↑ Молодежь, на выход. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 11 грудня 2018.
  5. ↑ Midfielder completes transfer. Liverpool F.C. official website. 28 січня 2011. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 12 лютого 2011.
  6. ↑ Palsson Deal Completed. hibernianfc.co.uk. Hibernian F.C. 28 січня 2011. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 28 січня 2011.
  7. ↑ Dundee Utd 3 - 0 Hibernian. BBC Sport. BBC. 1 лютого 2011. Процитовано 2 лютого 2011.
  8. ↑ Hibernian 2 - 1 Kilmarnock. BBC Sport. BBC. 12 лютого 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 12 лютого 2011.
  9. ↑ а б Schweitzer-Thompson, Alex (12 січня 2012). Victor Palsson has fond Hibs memories as he exits. Edinburgh Evening News. Johnston Press. Процитовано 11 лютого 2012.
  10. ↑ Palsson Leaves Club. hibernianfc.co.uk. Hibernian F.C. 10 січня 2012. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 10 січня 2012.
  11. ↑ Palsson set for MLS move. Sky Sports. BSkyB. 24 січня 2012. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 24 січня 2012.
  12. ↑ Red Bulls Sign Midfielder Victor Palsson. newyorkredbulls.com. New York Red Bulls. 10 лютого 2012. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 11 лютого 2012.
  13. ↑ Panizo, Franco (27 серпня 2012). Sources: RBNY close to loaning Palsson to Netherlands. www.mlssoccer.com. Major League Soccer. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 29 серпня 2012.
  14. ↑ Red Bulls Loan Midfielder Victor Palsson to Dutch Club N.E.C. Nijmegen. www.newyorkredbulls.com. New York Red Bulls. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 29 серпня 2012.
  15. ↑ NEC trekt huurling Pálsson transfervrij aan. www.voetbalprimeur.nl. Voetbalprimeur. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 31 грудня 2012.
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 11 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Der FC Zürich verpflichtet Victor Pálsson. fcz.ch. 5 липня 2017. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 5 липня 2017.
  19. ↑ Guérin, Sara (28 липня 2023). La KAS Eupen engage l'international islandais Victor Pálsson. AS Eupen (fr-FR) . Процитовано 26 березня 2024.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віктор_Палссон&oldid=42197014