Візитівка
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2012) |
Візиті́вка, візи́тка, візито́ва картка, візи́тна картка — картка з прізвищем, ім'ям та по батькові, іноді з адресою її власника для вручення під час знайомства або візиту[1][2][3][4]. Традиційний носій контактної інформації про людину чи компанію.
Історія візитівок ред.
Візитна картка з'явилася у XV столітті в Китаї, де також винайшли папір. Дуже популярними візитні картки були у Франції за часів Людовика XIV. У Російській імперії візитні картки стали популярними за часів Катерини II. Наприкінці XIX століття набули поширення рекламні візитівки.[5]
Сучасні види візитівок ред.
В основному візитівки поділяють на три умовні види:
- Особисті візитівки використовують при неформальному спілкуванні (візитка містить ім'я і прізвище власника, іноді телефонний номер, посада та адреса в ній не обов'язкові, стиль виконання візиток — відповідно до особистих уподобань і потреб власника).
- Ділові візитiвки використовуються в бізнесі, на офіційних зустрічах та переговорах, для надання контактної інформації своїм майбутнім клієнтам. На них обов'язково вказуються ім'я, прізвище, посада, а також назва компанії та вид її діяльності. В оформленні таких візиток використовується фірмовий стиль компанії, логотип тощо.
Тека для зберігання візитівок у канцелярії
Такі візитки зазвичай мають строгий дизайн. У державних службовців та депутатів на візитній картці може знаходитися зображення державних відзнак, таких як прапор і герб країни. Ділова візитна картка без адреси також не відповідає нормам етикету. Винятком є дипломати і вищі державні посадові особи.
- Корпоративна візитівка, як правило, не містить імен і прізвищ. На ній вказується повна інформація про компанію: сфера діяльності, перелік послуг, контактні телефони, карта проїзду, адреса сайту, e-mail. Розробляється згідно з фірмовим стилем. Зазвичай має рекламний характер, в основному використовується на виставках.
Розміри ред.
| Ширина | Висота | Де використовується[6] |
|---|---|---|
| 85 мм | 55 мм | Німеччина, Італія, Франція, Іспанія, Швейцарія, Нідерланди |
| 88,9 мм | 50,8 мм | Велика Британія, Канада, США (3½ × 2 дм) |
| 90 мм | 55 мм | Австралія, Данія, Норвегія, Швеція |
| 90 мм | 54 мм | Гон-Конг |
| 90 мм | 50 мм | Аргентина, Росія, Румунія, Угорщина, Україна, Польща, Фінляндія |
| 91 мм | 55 мм | Японія |
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Візитівка |
Примітки ред.
- ↑ Візитний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Візитовий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Візитка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Візитівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Коли з'явилися перші візитки: історія виникнення. Архів оригіналу за 28 червня 2020.
- ↑ http://www.visitenkarten-24.org/visitenkarten-format.htm [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
Література ред.
- Т. І. Шинкаренко. Картка візитна // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т. 1 — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
