Відьма (фільм, 2006)
Відьма (рос. Ведьма) — російський художній фільм жахів режисера Олега Фесенко із Валерієм Ніколаєвим в головній ролі; сюжет створено за мотивами повісті М. Гоголя «Вій». У Росії фільм вперше було продемонстровано 30 листопада 2006 року[2], в Україні — 25 січня 2007 року[3].
Відьма | |
|---|---|
| Ведьма | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Олег Фесенко |
| Продюсер |
Ян Колберг Олексій Абрамов Сергій Долганов |
| У головних ролях |
Валерій Ніколаєв Євгеній Крюкова Лембіт Ульфсак |
| Оператор | Арунас Баразнаускас |
| Композитор | Олег Федосєєв |
| Кінокомпанія | Lizard Cinema Trade |
| Тривалість | 79 хв.[1] |
| Мова | російська |
| Країна |
 Росія |
| Рік | 2006 |
| Кошторис | 2,5 млн дол. |
| Касові збори | $4 890 521 у Росії |
| IMDb | ID 0483200 |
Сюжет ред.
Головний герой — журналіст Айван, що звик отримувати від життя насолоду — отримує від керівництва завдання — дослідити загадкові явища у віддаленому містечку. Увечері починається злива, мотор його машини глохне й Айван вимушений шукати прихистку. У найближчому старовинному будинку його зустрічає мовчазна стара, що впускає його до себе. В одній з кімнат він бачить звабливу красуню. Наблизившись до Айвана, вона перетворюється на відьму. Журналіст вбиває її й тікає на дорогу, забувши прихопити свій мокрий одяг. У темряві він натрапляє на машину мертвого священика. Айван вдягає його одяг й прямує до містечка. Там видає себе за вбитого панотця й оселяється в будинку місцевого шерифа. Той розповідає журналістові, що вчора в нього померла донька Меріл, і її останньою волею було те, щоб священик три ночі молився за її душу. У померлій жінці Айван впізнає відьму, яку задушив минулої ночі. Айван намагається тікати, та навіть після того, як признається в своєму обмані, змушений повертатися до покинутої церкви й служити панахиду за померлою, яка вночі оживає й літає навколо чоловіка. Порадами допомагає Айванові місцевий чоловік в інвалідному візку. Останньої ночі, коли шансів вижити в Айвана майже не залишалося, він знайшов у собі віру в Бога і зміг врятуватися від нечистої сили.
У головних ролях ред.
- Валерій Ніколаєв — Айван Бергхоф;
- Євгенія Крюкова — Меріл (відьма);
- Лембіт Ульфсак — шериф (батько Меріл);
- Арніс Ліцитіс — містер Патч;
- Юхан Ульфсак — перший помічник шерифа;
- Райн Толк — другий помічник шерифа;
- Іта Евер — стара відьма;
- Ян Реккор — священик;
- Петер Волконскі — лікар.
Факти ред.
- У процесі зйомок розглядалися інші варіанти назви кінофільму — «Остання молитва» та «Вій: під владою страху». У США в прокаті фільм з'явився 19 серпня 2008 року під назвою «Evil».
- Фільм знімався англійською мовою й переозвучувався для російськомовних глядачів;
- Тривалість епізодів, знятих за допомогою комп'ютерної графіки — 16 хвилин.
- Зйомки відбувалися в естонському місті Нарва.
Номінації ред.
MTV Росія, 2007 ред.
- Найкращий лиходій — Євгенія Крюкова.
Касові збори ред.
| Цей розділ описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (грудень 2017) |
Під час показу в Україні, що розпочався 25 січня 2007 року[4], протягом перших вихідних фільм зібрав $36,202 і посів 6 місце в кінопрокаті того тижня. Фільм опустився на сьому сходинку українського кінопрокату наступного тижня і зібрав за ті вихідні ще $15,823.[5] Загалом фільм в кінопрокаті України пробув 2 тижні і зібрав $90,008, посівши 113 місце серед найбільш касових фільмів 2007 року.[6]
Примітки ред.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/208895/ [Архівовано 24 травня 2012 у Wayback Machine.] Кінофільм на КиноПоиск.Ru
- ↑ http://kino-teatr.ua/ru/main/film/film_id/3669.phtml [Архівовано 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.] «Відьма» на Кіно-Театр.ua
- ↑ Vedma: Release Info. imdb.com. Процитовано 2 грудня 2017. (англ.)
- ↑ The Power of Fear: Foreign Grosses. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017. (англ.)
- ↑ 2007 Ukraine Yearly Box Office. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 2 грудня 2017. (англ.)
Посилання ред.
- «Відьма» на Internet Movie Darabase [Архівовано 5 грудня 2011 у Wayback Machine.]