Відра́дний — історична місцевість Києва, колишній хутір, житловий масив і промислова зона в Солом'янському районі. Масив Відрадний простягається між Відрадним проспектом, бульваром Вацлава Гавела і Гарматною вулицею; промислова зона — між вулицею Миколи Василенка, бульваром Вацлава Гавела і залізницями Київ — Ковель і Північним напівкільцем.

Відрадний
Київ
Відрадний
Відрадний

Лінія швидкісного трамваю на ж/м Відрадний
Загальна інформація
50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.42167° сх. д. / 50.43139; 30.42167Координати: 50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.42167° сх. д. / 50.43139; 30.42167
Країна  Україна
Район Солом'янський район
Адмінодиниця Київ
Парки парк «Відрадний», Парк «Орлятко»
Транспорт
Метрополітен  «Берестейська»
 «Шулявська»
Карта
Відрадний. Карта розташування: Київ
Відрадний
Відрадний
Відрадний (Київ)
CMNS: Відрадний у Вікісховищі

Основні магістралі: проспекти Відрадний, Любомира Гузара, бульвар Вацлава Гавела, вулиці Михайла Донця, Миколи Василенка, Академіка Шалімова.

Історія ред.

Відрадний прилягає до місцевостей Борщагівка, Ґалаґани, Грушки і Караваєві Дачі. Виник як хутір 1914 року після викупу цих земель у місцевих селян київським колезьким реєстратором К. Л. Яниховським (йому ж належить назва «Відрадний», одну з вулиць було названо за його ім'ям Костянтинівською — тепер вулиця Волноваська). Хутір розташовувався на території сучасної промислової зони, між вулицями Козелецькою і Волноваською вздовж провулку Юрія Матущака. У 1932—1937 роках хутір входив до Київської приміської смуги. У складі Києва хутір опинився 1938 року.

Стару забудову було знесено у 2-й половині 1960-х років. Промислову зону Відрадного збудовано впродовж 1950—1960-х, а житловий масив — у 1959—1965 роках. На масиві є парк «Відрадний», приватний сектор та п'ятиповерхівки, які тягнуться вздовж шосе до межі Солом'янського району.

Через хутір Відрадний у липні — вересні 1941 року проходила 3-тя лінія оборони міста Києва, і саме в парковій зоні дислокувалися підрозділи матеріально-технічного забезпечення 206-ї стрілецької дивізії, яка вела бої на підступах до Києва. Тут же дислокувалися 5 винищувальних батальйонів і 9 рот народного ополчення, загалом 19 тисяч бійців народного ополчення. Під час окупації Києва в парковій зоні «Відрадного» діяли підпільні групи Жовтневого підпільного РК КП(б)У.

Під час наступу 5 листопада 1943 року танкісти 22-ї гвардійської танкової бригади неподалік від хутора Відрадного зустрілися з воїнами 1-ї окремої Чехословацької бригади полковника Людвіка Свободи, які потім вели запеклі бої у напрямку залізничного вокзалу. Провідником чехословацьких танкістів була молода киянка Ліда Уваренко, яка мешкала в Залізничному районі по вулиці Урицького (тепер — Митрополита Василя Липківського).

Галерея ред.

Джерела ред.