Відносини Албанія — НАТО
Албанія вступила в НАТО у 2009 році. Відносини країни з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) почалися ще в 1992 році, коли держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва [1] У 1994 році вона вступила в Партнерство заради миру.[2] У 1999 році країна отримала План дій щодо членства в (MAP).[3] Країна отримала запрошення приєднатися до саміта в Бухаресті в 2008 році, а повноправним членом НАТО стала з 1 квітня 2009.
| Відносини Албанія — НАТО | |
|---|---|
 Албанія |
 НАТО |
Албанія — перша з країн Східної Європи, що приєдналася до програми Партнерство заради миру. З початку 1990-х років необхідність вступу Албанії до НАТО була предметом глибокого консенсусу всього албанського суспільства (політики країни вважають, що вступ в НАТО це один з головних пріоритетів). Членство в НАТО підтримувало 94-96% албанців, багато з яких розглядало його як засіб поліпшення економічного положення своєї країни і гарантію подальшого вступу в ЄС.
Прогрес переговорів ред.
| Подія | Дата |
|---|---|
| Запрошення приєднатися | 03.04.2008 |
| Протокол про приєднання | 09.07.2008 |
| Ратифікація: | |
.svg){kind=small} Бельгія |
29.01.2009 |
 Болгарія |
23.10.2008 |
.svg){kind=small} Канада |
14.01.2009 |
 Чехія |
22.12.2008 |
 Данія |
09.12.2008 |
 Естонія |
19.12.2008 |
 Франція |
04.02.2009 |
 Німеччина |
19.12.2008 |
 Греція |
17.02.2009 |
 Угорщина |
15.09.2008 |
 Ісландія |
12.02.2009 |
 Італія |
23.12.2008 |
 Латвія |
18.09.2008 |
 Литва |
06.10.2008 |
 Люксембург |
12.02.2009 |
 Нідерланди |
17.02.2009 |
 Норвегія |
24.11.2008 |
 Польща |
21.10.2008 |
 Португалія |
13.02.2009 |
 Румунія |
21.10.2008 |
 Словаччина |
24.10.2008 |
 Словенія |
09.02.2009 |
 Іспанія |
18.12.2008 |
 Туреччина |
26.11.2008 |
.svg){kind=small} Велика Британія |
19.12.2008 |
 США |
26.09.2008 |
| Повне членство | 01.04.2009 |
Раді північноатлантичного співробітництва ред.
Після падіння Радянського Союзу в 1991 році, НАТО створила Раду північноатлантичного співробітництва (РПАС) з метою зміцнення інституційного співробітництва з питань політики і безпеки між членами НАТО і колишніми країнами Варшавського договору. Албанія приєдналася до неї в 1992 році.[1]
Партнерство заради миру ред.
Партнерство заради миру (ПЗМ) — це програма НАТО, яка спрямована на створення довіри між НАТО та іншими державами у Європі та країнами колишнього Радянського Союзу.[4] Албанія підписала партнерство в інтересах мирної угоди 23 лютого 1994.[2] Цього ж дня держава вперше офіційно подала заявку на вступ до НАТО.[1]
План дій щодо членства ред.
План дії щодо членства (ПДЧ) — це програма, покликана допомогти прагнучим країнам-партнерам відповідати стандартам НАТО і підготувати їх до можливого майбутнього членства. Щоб вступити до альянсу, держава повинна спочатку увійти до ПДЧ та відповідати відповідним стандартам НАТО[5]
Албанія отримала ПДЧ в 1999 році, який був затверджений державами альянсу на саміті у Вашингтоні.[3] Албанія прийняла на себе зобов'язання з реформування не тільки збройних сил, а й політичної, виборчої та судової систем. Уряд цієї країни активно включався в діяльність по боротьбі з корупцією, тероризмом, організованою злочинністю, незаконним обігом зброї та наркотиків. З 1996 року албанські війська брали участь в різних місіях Альянсу — в Боснії і Герцеговині, в Афганістані, у війні з Іраком. З 1999 року Тирана щорічно витрачала близько 108 мільйонів доларів США на військові витрати (приблизно 1,4% від ВВП). Одним з найважливіших умов інтеграції країни в НАТО було збільшення її військового бюджету. У 2002 році збройні сили Албанії почали 10-річну програму реформ, спонсором якої став Пентагон. Ця програма була спрямована на створення мобільної армії. В ході реформ було скорочено кількість озброєння і бойової техніки: літаків, танків, вертольотів, артилерійських систем, морських суден і боєприпасів. Була прийнята масштабна програма з утилізації старих боєприпасів. Крім цього, Албанія отримали нові типи озброєння і обладнання. Зокрема, за допомогою НАТО була створена система радіолокаційного спостереження, яка дозволила значно підвищити можливості сил Берегової охорони по захисту територіальних вод країни. Держави альянсу також взяли участь у підготовці та навчанні особового складу албанської армії.
Протоколи Бухарестського саміту ред.
У 2003 році Албанія, Хорватія і Македонія під егідою США створили ініціативне об'єднання, під назвою Група Адріатичної хартії (Adriatic Charter Group). Метою об'єднання був спільний рух до євроатлантичних структур. Однак у 2008 році приєднання Македонії до НАТО було заблоковане Грецією. Дві ж інші країни, Хорватія і Албанія, показали великі успіхи в досягненні критеріїв членства в Альянсі. У 2008 році військовий бюджет Албанії перевищив рівень в 2% від ВВП. З лютого 2008 року Албанія офіційно бере участь в операції НАТО «Активні зусилля» (в рамках цієї операції кораблі ВМС НАТО ведуть патрулювання вод Середземного моря і контролюють судноплавство, допомагаючи виявляти і стримувати терористичну діяльність, а також забезпечувати захист від тероризму). Всього в різних операціях НАТО взяло участь більше 3300 албанських військовослужбовців. Незважаючи на те, що у військовому відношенні Албанія для НАТО була не значною, проте, ця країна володіла необхідною інфраструктурою, яка дозволила Північноатлантичному союзу контролювати всю Адріатику.
На саміті в Бухаресті держави-члени НАТО підписали протоколи про приєднання Албанії та Хорватії. Церемонія підписання відбулася в присутності міністрів закордонних справ двох країн. Окремі держави-члени НАТО повинні ратифікувати протоколи відповідно до їх національних вимог і процедур.[1]
Примітки ред.
- ↑ а б в г Відносини Албанія — НАТО(англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2009. Процитовано 7 березня 2009.
- ↑ а б Signatures of Partnership for Peace Framework Document [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б «НАТО: Що таке План дії з членства» [Архівовано 12 лютого 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ «Боснія і Герцеговина, Чорногорія і Сербія вступить в Партнерство заради миру» [Архівовано 17 грудня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ «Довідник НАТО: ПДЧ» (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 12 лютого 2009.