Вулиця Івана Мазепи (Київ)
Ву́лиця Іва́на Мазе́пи — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Арсенальної площі до площі Слави
| Вулиця Івана Мазепи Київ | |
|---|---|
 Вулиця Івана Мазепи в кінцевий частині (будинок 18/29) | |
| Місцевість | Печерськ |
| Район | Печерський |
| Назва на честь | Івана Мазепи |
| Колишні назви | |
| Велика Микільська, Микільська, Січневого повстання, Ріттер фон Шобертштрасе | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 500 м |
| Координати початку | 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.443722° пн. ш. 30.545361° сх. д.Координати: 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.443722° пн. ш. 30.545361° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′26″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д. / 50.440583° пн. ш. 30.550194° сх. д. |
| поштові індекси | 01010 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Арсенальна» |
| Автобуси | А 24, 25, 55 |
| Тролейбуси | Тр 38 |
| Маршрутні таксі | Мт 470 |
| Зупинки громадського транспорту | «Станція метро “Арсенальна”», «Площа Слави» |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Державні установи | посольство Латвії (буд. № 6-б) |
| Медичні заклади | амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, 2 Печерського району (буд. № 2) |
| Заклади культури | Київський палац дітей та юнацтва (буд. № 13) |
| Аптеки | «D. S.» (буд. № 2), «Мед-Сервіс» (буд. № 9) |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10980 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414012 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Івана Мазепи у Вікісховищі | |
Прилучаються Інженерний та Аскольдів провулки.
На вулиці Івана Мазепи розташована, за даними НДІ геодезії і картографії[1], найвища географічна точка над рівнем моря в Києві — у дворі будинків 4-б, 6 і 6-б. Її висота становить 196 м.
Історія ред.
Вулиця виникла на відомому з часів Київської Руси Іванівському шляху, що сполучав Поділ з Печерськом та Києво-Печерською Лаврою. Початковий відрізок пролягав історичної місциною Довга Нива (Довгий Лан). Як вулиця існує з початку XVIII століття під назвою Вели́ка Микі́льська — від збудованого наприкінці XVII століття Микільського собору (Великий Микола, що отримав таку назву на противагу Малому Микільському монастирю; зруйнований 1935 року, нині на цьому місці Палац дітей та юнацтва). З початку XIX століття мала назву Микі́льська. У 1919 році отримала назву вулиця Січне́вого повстання[2], на відзнаку збройного повстання робітників заводу «Арсенал» проти Центральної Ради у січні 1918 року (назву підтверджено 1944 року[3]). Під час німецької окупації міста в 1942–1943 роках — Ріттер фон Шобертштрасе (нім. Ritter von Schobert Str.), на честь генерал-полковника Ойгена Ріттера фон Шоберта (1883–1941)[4].
До кінця 1940-х — початку 1950-х років вулиця на відтинку від площі Слави до Києво-Печерської Лаври залишалася незабудованою.
У 1980-ті роки до вулиці було приєднано Новонаводницьку вулицю. У 1997 році депутатами Київради було проголосоване рішення перейменувати вулицю Січневого повстання, яка мала отримати назву вулиця Івана Мазепи[5]. Це рішення було прийняте не належним чином і не мало жодних правових наслідків.
Сучасна назва на честь українського гетьмана Івана Мазепи — з 2007 року[6][7].
У 2010 році більшу частину вулиці від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни (нині — Наводницька площа) було виокремлено під назвою Лаврська вулиця[8].
Пам'ятки архітектури та будівлі, що мають історичну або архітектурну цінність ред.
- № 1 — Микільська брама Київської фортеці (1846–1850)[9];
- № 3 — «Будинок-літак»
- № 6 — садиба Іпсіланті; 1798;
- № 11 — прибутковий будинок Микільського собору;
- № 13 — Київський палац дітей та юнацтва — пам'ятка архітектури (радянський модернізм) та монументального мистецтва;
- № 18/29 — житловий будинок; початок XX століття;
Будинки № 4/6, 5, 11, 12, 14 споруджені у XIX — 1-й третині XX століття.
-
Микільська брама Київської фортеці
Установи та заклади ред.
- № 2 — амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, 2 Печерського р-ну;
- № 6-б — посольство Латвійської Республіки;
- № 11 — готель «Салют»;
- № 13 — Київський палац дітей та юнацтва;
Примітки ред.
- ↑ Ліна Тимощук. До Києва по-новому! // Острозька Академія. — 2012. — № 5-6 (січень-лютий). — С. 10.
- ↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213. [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 20 листопада 1997 року № 260 «Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років» // Столиця. — 1997. — № 14–15 (39–40). — грудень. — С. 14. (не має правових наслідків)
- ↑ Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2007. — № 198 (3188). — 20 листопада. — С. 10. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2008. — № 81 (3297). — 12 травня. — С. 9. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 8 липня 2010 року № 981/4419 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2010. — № 130 (3761). — 10 вересня. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
- ↑ Казарма на перешийку з Микільською брамою фортеці, 1846—50. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
Джерела ред.
- Мазепи Івана вулиця // Веб-енциклопедія Києва. [Архівовано з першоджерела 6 липня 2013.]
- Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 275.
- Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 152.
- Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 203.
- Січневого повстання вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 202. — ISBN 5-88500-070-0.
- Мазепи Івана вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 149. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Мазепи Івана вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
- Вулиця Січневого Повстання // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Январского восстания улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 670–671. (рос.)
Посилання ред.
- У Києві з'вилася вулиця Івана Мазепи
- Рекордсмены Киева [Архівовано 3 березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |