Вулиця Євгена Чикаленка (Київ)

вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ

Ву́лиця Євге́на Чикале́нка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Прорізної вулиці до площі Українських Героїв.

Вулиця Євгена Чикаленка
Київ

Вулиця Євгена Чикаленка в Києві
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Чикаленко Євген Харламович
Колишні назви
Єлизаветинська, Новоєлизаветинська, Пушкінська
Загальні відомості
Протяжність 975 м
Координати початку 50°26′53″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д. / 50.448111° пн. ш. 30.519278° сх. д. / 50.448111; 30.519278Координати: 50°26′53″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д. / 50.448111° пн. ш. 30.519278° сх. д. / 50.448111; 30.519278
Координати кінця 50°26′22″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.439639° пн. ш. 30.515917° сх. д. / 50.439639; 30.515917
поштові індекси 01034, 01004
Транспорт
Найближчі станції метро  «Театральна»
 «Площа Українських Героїв»
 «Хрещатик»
Автобуси А 24 (Пл. Українських Героїв, будні)
Тролейбуси Тр 5, 8, 9, 17 (Пл. Українських Героїв)
Рух односторонній
Покриття асфальт, бруківка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11398
У проєкті OpenStreetMap r370284
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Євгена Чикаленка у Вікісховищі

Прилучаються вулиця Богдана Хмельницького, бульвар Тараса Шевченка, вулиці Гетьмана Павла Скоропадського і Велика Васильківська.

Історія ред.

Частина вулиці між Прорізною вулицею та бульваром Тараса Шевченка виникла у 1840-х роках і мала назву Єлизаветинська, на честь російської імператриці Єлизавети Петрівни. З 1869 року — Новоєлизаветинська[1]. Заключна частина вулиці сформувалася на початку 1870-х років, коли було продано та забудовано пустир навпроти університету (частину пустиря було забудовано, частину — перетворено на парк. 1899 року надано назву Пушкінська, з нагоди 100-річчя від дня народження Олександра Пушкіна.

На вулиці майже повністю збереглася забудова кінця XIX — початку ХХ століття. Лише початкова частина вулиці частково постраждала під час руйнування Хрещатика восени 1941 року і декілька будинків було знищено (№ 1, 2, 3, 4, 6).

У 70-х роках XIX ст. власником усієї парної частини вулиці був Василь Тарновський, який згодом частинами продав величезне землеволодіння. Вулиця належала до першого розряду, тому її забудовували кам'яними фасадними дво- і триповерховими будинками. Наприкінці XIX- на початку XX ст. поверховість та щільність забудови збільшилися[2].

Сучасна назва вулиці на честь мецената, одного з ініціаторів створення Центральної Ради Євгена Чикаленка — з 2022 року.[3] Така пропозиція набрала найбільшу кількість голосів при голосуванні на платформі «Київ Цифровий».[4]

Пам'ятки архітектури та історично цінні будівлі ред.

Будинки № 5, 7 (арх. Д. Дяченко), 8, 9, 10, 11а, 12, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 25, 30, 31, 32, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 43а споруджені у 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття.

Установи та заклади ред.

Особистості ред.

 
Меморіальна дошка на честь Марії Литвиненко-Вольгемут

Примітки ред.

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
  3. Рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 5569/5610 «Про перейменування вулиці Пушкінської в Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 16.11.2022) [Архівовано з першоджерела 21 листопада 2022.]
  4. Пояснювальна записка до рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 5569/5610 «Про перейменування вулиці Пушкінської у Шевченківському районі міста Києва» [Архівовано з першоджерела 21 листопада 2022.]
  5. Зовнішні справи. Розсекречені документи 14 березня 1943 — 30 грудня 1944. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 5 грудня 2012. 
  6. Вшанування пам'яті видатного вченого-економіста академіка І. І. Лукінова
  7. Матяш І. Українсько-угорські відносини (1918—1991 рр.): інституційний аспект // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — 2018. — Вип. 27. — С. 120—145.

Посилання ред.

Джерела ред.