Вороньків

село в Київській області, Україна

Воронькíв — село в Бориспільському районі Київської області, центр Вороньківської сільської громади, розташоване на південному заході від міста Бориспіль. Засноване 1096 р. як місто Ворониця. За козаччини поселення мало статус містечка та було центром Воронківської сотні.

село Вороньків
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський
Громада Вороньківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32040030010050795
Основні дані
Засноване 1096
Перша згадка 1109[1]
Населення 168 тис. (25.12.2023)
Площа 73,59 км²
Густота населення 503,37 осіб/км²
Поштовий індекс 08352
Телефонний код +380 4595
День села 22 вересня
Географічні дані
Географічні координати 50°13′23″ пн. ш. 30°53′59″ сх. д. / 50.22306° пн. ш. 30.89972° сх. д. / 50.22306; 30.89972Координати: 50°13′23″ пн. ш. 30°53′59″ сх. д. / 50.22306° пн. ш. 30.89972° сх. д. / 50.22306; 30.89972
Середня висота
над рівнем моря
100 м
Водойми р. Іква з притокою Млен
Найближча залізнична станція Бориспіль
Місцева влада
Адреса ради 08352, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Вороньків, вул. Паркова, 2
Вебсторінка Офіційний сайт - http://voronkiv.ucoz.ua/
Карта
Вороньків. Карта розташування: Україна
Вороньків
Вороньків
Вороньків. Карта розташування: Київська область
Вороньків
Вороньків
Мапа
Мапа

CMNS: Вороньків у Вікісховищі

Через село протікає колись повноводна, судноплавна, а тепер обміліла річка Іква. У селі працюють загальноосвітня триповерхова школа, Центр розвитку дитини «Віночок», Будинок культури, сім магазинів, аптека, сільська бібліотека, лікарня і завжди задіяний стадіон. Є житлові будинки та гуртожитки. Функціонують 9 фермерських господарств, підсобне господарство Києво-Печерської лаври, ВАТ «Дніпровське». У селі приймають прихожан дві церкви — Різдво-Богородицька та Євангелістська, побудовані ще у XVIII ст.

Історія ред.

Історія Воронькова сягає у глибину віків. Першу згадку про населений пункт пов'язують із літописним урочищем Ворониця під 1109 рік. Урочище, або городище, виникло як укріплення, що входило до лінії оборони Києва від набігів зовнішніх ворогів.

Укріплення Ворониця розкинулося на рівному місці, на березі річки Ікви та її протоки Млен. За народними переказами, на місці Воронькова жив воїн на прізвище Ворон. За ім'ям Ворона і названо містечко.

До 1586 р. землі навколо Воронькова належали до володінь Філона Лозки. При Лозках було населено с. Жереб'ятин, яке нині належить до території Вороньківської сільської ради.

Після смерті Лавріна Лозки його донька від першої дружини Ганни Гулевичівни Анна (Гальшка), дружина Людвіка Олізара (†1645), успадкувала Вороньків з прилеглими землями. Пізніше вони були продані батьком Людвіком Олізаром матері короля Яна ІІІ Собеського Софії Теофілі Даниловичівній за 65 000 злотих. Та, у свою чергу, віддала маєток Людвіку Олізару в оренду «для повернення 65 000 зл.», що потім стало причиною тривалих судових процесів.[2]

Із початком визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у Воронькові утворилася козацька сотня, яка входила до Переяславського полку. Козаки Воронківської сотні брали участь у визвольній війні українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким.

У другій половині XVII—XVIII ст. територіальні межі Воронькова розширяються, активно починає заселятися не тільки центральна частина містечка, а й околиці.

У другій половині XVIII ст. Катерина II змінила форму верховного управління Лівобережної України. Рум'янцевський опис зафіксував п'ять соціальних груп населення Вороньківської сотні: великі землевласники, козаки виборні, козаки підпомічники, посполиті й підсусідки. Налічувалося 2723 особи населення, посполитих — 588, підсусідків — 128 осіб, козаків виборних — 698, підпомічників — 1303.

1751 році з'явились перши сповідні записи церкви Різдва Богородиці та Михайлівский.[3]

У 1781 р. на лівобережжі замість полкового поділу території було утворено п'ять намісництв. Вороньків став відноситись до Переяславського повіту Київського намісництва.

Є на мапі 1787 року.[4]

З 1797 р. містечко Вороньків стає центром Вороньківської волості, яка налічувала 6373 чоловіків та 6436 жінок. Мав велику єврейську громаду з синагогою[5]. Перша школа відкрилась у 1842 р., проте рівень освіти до початку XX ст. був низьким.

На початку XX століття з жителів Воронькова та навколишніх сіл була сформована Вороньківська сотня Армії УНР на чолі з Іваном Черпаком. У лютому 1919 року сотня прийняла героїчний бій з більшовицькими загарбниками на річці Трубіж.

Наприкінці 20-х років ХХ ст. Вороньків був доволі великим населеним пунктом. Зі спогадів старожилів на час початку колективізації у ньому налічувалось 360 дворів і проживало 3680 жителів.

У 1930 році тут створено три колгоспи: «Зірка», «Перше травня», «Жовтень». У 1932—1933 роках з села Вороньків виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі фонди колективних господарств і продовольство з особистих селянських господарств. Очевидцям трагедії вдалося встановити 36 прізвищ односельців, які померли з голоду.[6]

У передвоєнні роки в село Вороньків було радіофіковано, створено перший на Бориспільщині сільський хор, який налічвував 80 учасників.

У Воронькові знаходять численні поховання людей, розстріляних НКВС у 1930-х роках.

Відомі люди ред.

У селі народились або жили:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ВРУ. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018. 
  2. Korosteszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 418. (пол.). — S. 418. (пол.)
  3. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021. 
  4. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021. 
  5. Woronkow // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 954. (пол.)
  6. Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.186-187. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22 березня 2020. 
  7. Фаріон, І. Владика-Мерседес / Іван Фаріон // Високий замок. — 2015. — № 98 (5354) (10-16 вер.). — С. 5.
  8. ПАША-МЕРСЕДЕС ЗІТКНУВСЯ З БОЖИМ ГНІВОМ: ОБШУКИ У МАЄТКУ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ ПАВЛА. ЩО ПИШУТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.], Телеканал Прямий, 30 листопада 2018
  9. МАЄТОК ПРЕДСТОЯТЕЛЯ ПАВЛА ЗА 1 300 000$: ЗАМІСТЬ КОРІВ ТА КАЧОК — ПАРКАНИ ТА БУДИНКИ. ВІДЕО З ДРОНА [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.], Телеканал Прямий, 30 листопада 2018

Джерело ред.