Вольфрам Зіверс (нім. Wolfram Sievers; *10 липня 1905, Гільдесгайм — 2 червня 1948, Ландсберг-ам-Лех) — німецький політик та вчений. Один з керівників расової політики Третього рейху, генеральний секретар Аненербе1935), оберфюрер СС (30 січня 1945), заступник голови керуючої ради директорів Науково-дослідної ради Рейху.

Вольфрам Зіверс
Wolfram Sievers
Вольфрам Зіверс
Вольфрам Зіверс
 
Народження: 10 липня 1905(1905-07-10)
Гільдесгайм
Смерть: 2 червня 1948(1948-06-02) (42 роки)
Ландсберг-ам-Лех
Причина смерті: повішення
Країна: Німеччина
Партія: НСДАП
 
Військова служба
Роки служби: 19411945
Звання:  Оберфюрер СС,
Битви: Друга Світова Війна
Нагороди:
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Орден Ізабелли Католички (Іспанія)
Орден Ізабелли Католички (Іспанія)
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в сім'ї церковного музиканта. Відвідував школу в рідному місті, але не закінчив її — за деякими даними був відрахований за приналежність до Німецького народного союзу оборони і наступу. Вивчав історію, історію релігії та філософію в Технологічному університеті Штутгарта.

1928 приєднався до НСДАП, офіційно вступив 1929 р. (квиток № 144983).

22 листопада 1934 одружився, був син і дві дочки.

Після заснування товариства Аненербе 1935 став його генеральним секретарем і зарахований у СС (особистий № 275325). Займаючи цю посаду, тісно співпрацював з доктором Августом Хіртом. Здійснював технічну та господарську підготовку до створення дослідних лабораторій та інститутів на території концтаборів.

16 червня 1941 зарахований рядовим в резерв Військ СС. З 9 листопада 1942 року — керівник управління Аненербе в персональному штабі рейхсфюрера СС. Після закінчення Другої світової війни заарештований і 20 серпня 1947 року засуджений до смертної кари на процесі лікарів, попри заступництво свого друга Фрідріха Хільшера.

Повішений (а не розстріляний, як помилково вказується в деяких джерелах) [1] 2 червня наступного року.

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Васильченко А. В. Оккультный миф III Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2008. — С. 339. — 624 с. — ISBN 978-5-903339-72-3

Література ред.

  • Michael H. Kater: Das «Ahnenerbe» der SS 1935—1945. Ein Beitrag zur Kulturpolitik des Dritten Reiches. 4. Auflage. Oldenbourg, München 2006.
  • Hans-Joachim Lang: Die Namen der Nummern. Wie es gelang, die 86 Opfer eines NS-Verbrechens zu identifizieren. Überarbeitete Ausgabe. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007.
  • Залеський К. А. Охоронні загони НСДАП. Видавництво:Ексмо. 2005. 672 с. ISBN 5-699-09780-5.

Посилання ред.