Володимирівка (Волноваський район)
Володи́мирівка — селище в Ольгинській селищній громаді Волноваського району Донецької області України.
| Селище Володимирівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Волноваський район | ||
| Громада | Ольгинська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1840 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 5.798 км² | ||
| Населення | ▼ 6401 (01.01.2018)[1] | ||
| Густота | 1104 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 85721—85723 | ||
| Телефонний код | +380 6244 | ||
| Географічні координати | 47°43′38″ пн. ш. 37°24′22″ сх. д.H G O | ||
| Висота над рівнем моря | 188 м | ||
| Водойма | р. Кашлагач
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Велико-Анадоль | ||
| До станції: | 10,5 км | ||
| До райцентру: | |||
| - фізична: | 15,9 км | ||
| - автошляхами: | 23,6 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 40,9 км | ||
| - автошляхами: | 58,8 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 85721, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Володимирівка, вул. Миру, 7 | ||
| Голова селищної ради | Абраменко Володимир Володимирович | ||
| Вебсторінка | Володимирівська селищна рада | ||
| Карта | |||
  Володимирівка | |||
 Володимирівка | |||
| |||
|
| |||
Історія ред.
Засноване у 1840 році переселенцями Харківської, Полтавської, Курської та Орловської губерній.
Смт Володимирівка знаходиться у північно–східній частині Волноваського району. Селище займає частину Донецько-Волноваського плато, розташоване по обидві сторони колись повноводної річки Кашлагач, правої притоки річки Мокрі Яли. Розташоване за 30 км від районного центру м. Волноваха, за 15 кілометрів від залізничної станції Велико-Анадоль.
В період заснування селища старостою був Гладченко Володимир, людина з перших поселенців з Харківської губернії. В честь нього і було назване селище Володимирівка.
1896 році представниками Бельгійського товариства був збудований невеликий вогнетривкий завод. Сьогодні Великоанадольський Вогнетривкий комбінат — високотехнологічне підприємство, яке спеціалізується на випуску алюмосилікатних шамотних виробів. Споживачами, яких є понад одна тисяча підприємств металургійної, коксохімічної, машинобудівельної, скляної галузей України та зарубіжжя.
1903 року в селищі було відкрито першу школу.
Влітку 1920 року поблизу Володимирівки частини дев’ятої стрілецької дивізії під командуванням М.В. Куйбишева (брата Куйбишева В.В.) зупинила наступ білогвардійців, що намагалися захопити центральні райони Донбасу. На честь бійців, що загинули в роки Громадянської війни, в селищі встановлено пам’ятник.
У вересні 1920 року була створено місцева рада, головою був обраний Демочка Василь.
У 1928 році створено ТСОЗ, яке в 1930 році стало колгоспом і називалося Радянське, або Рад-село. Першим головою колгоспу був Лещенко Степан Йосипович. В теперішній час це відділення АТЗТ «ЕКОПРОД А.Т.», що спеціалізується на виробництві зернових культур і соняшника.
На території селища Володимирівка у 1981 році відкрито музей Великоанадольського вогнетривкого комбінату, в якому зібрано експонати історії розвитку вогнетривкої промисловості та експонати історії розвитку селища.
Величний і могутній, казково чарівний і пишний Свято-Архангело-Михайлівський храм, названий в честь святого Михайла, у селищі Володимирівка. Головна святиня храму — Володимирська ікона пресвятої Богородиці. Влітку 1905 року в храмі спалахнула пожежа, вогнем було знищено майже все церковне майно, але ікона дивом залишилася неушкодженою. Відтоді вона стала дорогоцінною для сельчан. За минулі роки храм перетворився на справжнє диво архітектурного мистецтва.[2]
Вночі проти 22 травня 2014 року, ближче до 6-ї години ранку між Великоанадолем (Ольгинка) і Володимирівкою поблизу міста Волноваха стались бойові зіткнення російських терористів з українськими військовиками 51-ї окремої механізованої бригади[3].
Згідно з рішенням селищної ради від 02 листопада 2015 року № VI/69-616 у смт Володимирівка перейменовано міський будинок культури ім. Кірова на Володимирівський МБК[4].
У березні 2022 року Володимирівку окупували російські війська[5].
Географія ред.
Володимирівка знаходиться на річці Кашлагач (права притока Мокрі Яли). Відстань до райцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення селища становило 7312 осіб, із них 67,1 % зазначили рідною мову українську, 32,39 % — російську, 0,1 % — білоруську, 0,07 % — молдовську, 0,04 % — грецьку, а також 0,01 % — болгарську, німецьку та циганську мови[6].
Персоналії ред.
Уродженцем селища є Івашкевич Григорій Мефодійович (1919—1991) — Герой Радянського Союзу.
Примітки ред.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Селище міського типу Володимирівка Волноваського району Донецької області. volodymyrivska.rada.arhiv.org.ua. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Поблизу Волновахи відбулися бої, загинули 8 українських військових - ЗМІ. Українська Правда. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 22 травня 2014.
- ↑ Інформація щодо стану процесу декомунізації Волноваського району[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ “В.о голови” окупованого селища Володимирівка повідомили про підозру в колабораціонізмі. Вільне радіо. 3 жовтня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 червня 2022.
Посилання ред.
- Володимирівка на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з червня 2019]
- Погода: Володимирівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт присвячений смт Володимирівка [Архівовано 18 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Володимирівська селищна рада [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]