Водій для Віри
«Воді́й для Ві́ри» (рос. Водитель для Веры) — українсько-російський психологічно-драматичний фільм 2004 року російського режисера Павла Чухрая. Фільм отримав численні російські нагороди, зокрема «Найкращий фільм» на фестивалі в Сочі.
Водій для Віри | |
|---|---|
| Водитель для Веры | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Павло Чухрай |
| Продюсер |
Ігор Толстунов Олександр Роднянський Михайло Зільберман Віталій Кошман Людмила Захарова |
| Сценарист | Павло Чухрай |
| У головних ролях |
Ігор Петренко Альона Бабенко Богдан Ступка Андрій Панін |
| Оператор |
Ігор Клебанов Володимир Клімов |
| Композитор | Едуард Артем'єв |
| Кінокомпанія |
«Продюсерська фірма Ігоря Толстунова» «Перший канал» Телеканал «1+1» |
| Тривалість | 112 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 Україна Росія |
| Рік | 2004 |
| Кошторис | $3,0 млн |
| Касові збори | $2,78 млн |
| IMDb | ID 0416292 |
Сюжет ред.
Дія фільму відбувається в СРСР, в 1960-ті роки. Сержант Віктор — молодий і ставний, він дивиться на життя просто і прагматично; він готовий на все задля досягнення своєї головної мети — зробити кар'єру. Поки що фортуна сприяє йому: його, курсанта привілейованої кремлівської роти, армійський генерал бере своїм особистим водієм.
Генерал-лейтенант Сєров розраховує одружити його на своїй безталанній та кульгавій дочці Вірі. Нового водія, Віктора, це не надто бентежить, адже він виріс сиротою в дитячому будинку, в убогості, й за шанс пробитися «у люди» готовий одружитися навіть з дочкою-калікою генерала. Віра, нічого не підозрюючи, закохується в нього й починає будувати сімейні плани. Та й сам Віктор, постійно піклуючись про Віру, змінює ставлення до неї — співчуття, ніжність, та надія на майбутній добробут переповнюють його.
Дія стрічки розгортається на генеральській дачі в Криму під Севастополем у пік панування Радянської влади над Україною. Ласкаве сонце чорноморського узбережжя, музика, мода, побут та розваги 1960-х років межують із таємною боротьбою за сфери впливу в радянських верхівках влади. Від результату цієї боротьби залежать долі генерала, його вагітної доньки та водія Віктора.
У ролях ред.
- Ігор Петренко — Віктор, водій
- Альона Бабенко — Віра Сєрова
- Богдан Ступка — Сергій Вадимович Сєров, генерал-лейтенант
- Андрій Панін — капітан Савельєв
- Катерина Юдіна — Ліда
- Марина Голуб — Зінаїда
- Валерій Баринов — генерал Клименко
- Наталя Гудкова — Анжела
- Аліса Гребенщикова — Руда
- Дмитро Висоцький — Рохес
- Олександр Дедюшко — гебіст
- Галина Петрова — тітка Віри
Кошторис та касові збори ред.
Кошторис фільму склав $3,0 млн.[1]
За даними Держкіно збори стрічки в Україні склали $140 тис.[2] За даними BOM збори поза Україною, закордоном, склали $2.6 млн.[3]. Таким чином загальні збори стрічки склали приблизно $2.78 млн.
Нагороди ред.
Фільм має 7 нагород та 7 номінацій.
Скандали ред.
У 2005 році Україна висунула стрічку на премію «Оскар» у номінації за найкращий фільм іноземною мовою, але оскільки з українського у фільмі були лише зйомки на території України, а все решта було російське — російський режисер, російські актори та російська мова фільму, то Американська Академія відхилила заявку фільму бути представленою як український фільм.[4][5][6]
Примітки ред.
- ↑ Водій для Віри // kino-teatr.ua/uk/, 2004
- ↑ Людина з прокату [Архівовано 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] // УМ, 02.03.2012
- ↑ Voditel dlya Very (A Driver for Vera) [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] // BOM, 2004 (англ.)
- ↑ Як Україна представляла «Водія для Віри» на «Оскар» — журнал «Кіно-Театр» (НАУКМА), № 3 (2005)
- ↑ Кого Україна відправляє на Оскар — BBC Україна, 19 вересня 2014
- ↑ Петро Борисов у співпраці з Джеком Пеленсом. "Україна зазнає культурного голодомору" // Часопис "Свобода", №38 за 17 вересня 2014 року
Посилання ред.
- «Водитель для Веры» на сайті IMDb (англ.)