Водонос, також Возивода[1] — професія, що існувала до появи системи центрального водопостачання.[2] Водоноси набирали воду в джерелі (річці, криниці, з водокачки тощо) і розносили або розвозили її по домівках.

Водонос у Індії.

Поява водопроводів не знищила професію одразу. Лондонські водоноси продовжували набирати воду з річки до 14 століття, попри існування водопроводу.[3] В Петербурзі в сер. 19 століття працювало 37 водокачок, від яких водоноси розносили воду у відрах по домівках.[4]

В Китаї початку 20 ст. все ще залишалося більше тисячі водоносів. Вони не тільки виконували свої обов'язки, а й допомагалаи літнім та хворим людям, які не могли дбати про себе.[5]

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. возивода — Великий тлумачний словник сучасної мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 24 вересня 2022. 
  2. A.N. Angelakis, L.W. Mays, D. Koutsoyiannis (2012). Evolution of Water Supply Through the Millennia. IWA Publishing. с. 209. ISBN 9781843395409. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022. 
  3. Roberta J. Magnusson. Water Technology in the Middle Ages: Cities, Monasteries, and Waterworks after the Roman Empire. — JHU Press, 2003. — ISBN 9780801872839.
  4. Екатерина Юхнева. Петербургские доходные дома. Очерки из истории быта. — Litres, 2013. — С. 127, 205. — ISBN 9785457237322.
  5. Di Wang (2003). Street Culture in Chengdu: Public Space, Urban Commoners, and Local Politics, 1870-1930. Stanford University Press. с. 75–76. ISBN 9780804747783. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.