Владислав Семкович

польський історик

Владислав Александер Ян Семкович (пол. Władysław Aleksander Jan Semkowicz; 8 травня 1878(18780508), Львів — 19 лютого 1949, Краків) — польський вчений-історик, що спеціалізувався в області медієвістики. Професор Ягеллонського університету1916), член Польської академії знань1919), генеалог, геральдик і палеограф.

Владислав Семкович
пол. Władysław Aleksander Jan Semkowicz
Народився 8 травня 1878(1878-05-08)[1][2]
Львів, Австро-Угорщина
Помер 19 лютого 1949(1949-02-19)[1][2] (70 років)
Краків, Республіка Польща
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність історик, медієвіст
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Галузь історія
Заклад Ягеллонський університет
Членство Польське наукове товариство у Львові
Нагороди
золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Knight Commander of the Order of Saint Sava

CMNS: Владислав Семкович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в сім'ї професора історії Александера Семковича.

У 1908 році ініціював створення «Геральдичного товариства» у Львові (пол. Towarzystwo Heraldyczne).

У 1908—1915 роках — редактор «Геральдичного щомісячника» (пол. Miesięcznik Heraldyczny), у 1908—1931 роках — редактор «Геральдичного щорічника» (пол. Rocznik Heraldyczny).

Під час окупації Кракова німецькими військами був схоплений в числі професури Ягеллонського університету і відправлений до концтабору Заксенхаузен. Після звільнення з табору працював у створеному німецькими властями інституті Institut für Deutsche Ostarbeit. Підозрювався в колабораціонізмі, за іншими даними пішов на співпрацю з німцями за завданням підпільної Армії крайової[3].

Вибрана бібліографія ред.

Владислав Семкович є визнаним фахівцем у галузі допоміжних історичних дисциплін.

Автор багатьох праць з історії середньовічної Польщі, палеографії, середньовічній філології, хронології, дипломатики, сфрагістики, геральдики з генеалогією, нумізматики та історичної географії. У 1932 році опублікував у співавторстві з Станіславом Кутшебою «Акти унії Польщі з Литвою 1385—1791». Видав в тому ж році класичну серед істориків «Енциклопедію допоміжних історичних наук» і «Латинську палеографію».

Автор багатьох історичних карт і видавець першоджерел. Член комісії щодо створення історичного Атласу Польщі.

  • Ród Awdańców w wiekach średnich. — Poznań, 1920.
  • Encyklopedia nauk pomocniczych historii, 2000. — ISBN 83-7052-850-3.
  • Paleografia łacińska. — Kraków, 2002. — ISBN 83-7052-532-6.
  • Nagana i oczyszczenie szlachectwa w Polsce XIV. i XV. wieku (1899).
  • Wywody szlachectwa w Polsce XIV—XVII // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie, 1913.
  • Geograficzne podstawy Polski Chrobrego, 1925.
  • Akta unii Polski z Litwą 1396—1791, 1938.
  • Ród Sunigajły // O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle r. 1413 // Miesięcznik Heraldyczny. Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — R. 7. — 1914. — Nr. 3—4.
  • Дружина и Шренява. Геральдическое исследование.

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. Bałuk-Ulewiczowa T. Wyzwolić się z błędnego koła. Institut für Deutsche Ostarbeit w świetle dokumentów Armii Krajowej i materiałów zachowanych w Polsce. — Kraków: Arcana, 2004. (пол.)

Джерела та література ред.

Ресурси Інтернету ред.