Владимирський Лев Анатолійович
Владимирський Лев Анатолійович (рос. Лев Анато́льевич Влади́мирский, 27.09.1903–07.09.1973) — військовик, адмірал (1954).
| Владимирський Лев Анатолійович | |
|---|---|
 | |
| Народження |
27 вересня 1903 Атирау, Уральська область, Російська імперія |
| Смерть |
7 вересня 1973 (69 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 СРСР |
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Звання | адмірал[d] |
| Війни / битви | Оборона Одеси 1941 |
| Нагороди |
        |
 Владимирський Лев Анатолійович у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в м. Гур'єв (нині Атирау, Казахстан). Від 1921 року у ВМФ. Закінчив Військово-морське училище ім. М.Фрунзе (1925), Військову академію Генштабу (1952). Від 1939 — командувач ескадрою на Чорному морі.
Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 кораблі ескадри під командуванням контр-адмірала Владимирського взаємодіяли з військами Приморської армії при обороні Одеси і Севастополя. Адмірал Владимирський керував діями кораблів загону висадки в Керченсько-Феодосійській десантній операції 1941—1942. Від травня 1943 року — командувач Чорноморським флотом, з травня 1944 року — ескадрою Балтійського флоту.
Після війни — командувач ескадрою, у 1948–51 роках — заступник головного інспектора ЗС з ВМФ, потім начальник Головного управління бойової підготовки ВМФ, заступник головнокомандувача ВМФ з кораблебудування. У 1959–70 роках — на науковій і викладацькій роботі.
Помер у м. Москва.
Джерела та література ред.
- Першина Т. С. Владимирський Лев Анатолійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.